Здається що в цій книзі авторка охопила всі теми, які можуть цікавити батьків. Причому доволі цікаво читати про побутові питання, на кшталт харчування чи вкладання спати, з психологічної точки зору. До того ж книга стане у пригоді батькам діточок різного віку, я впевнена, що кожен знайде в ній щось важливе і актуальне для себе.
Ще на початку книги Вікторія пише про те, чому особисто вона обережно ставиться до книг про те, як треба жити. І дуже добре почати знайомство з книгою саме з цієї частини. І взагалі таке відношення до порад варто запам'ятати на майбутнє і саме таким чином ставитися до всієї виховної літератури: із вдячністю сприймати поради, але не використовувати їх як догми, пам'ятати про індивідуальність і неповторність вашої дитини і вашої родини.
Кожний розділ в книзі складається з декількох популярних проблем. Мені подобається що в кожній проблемі можна знайти не тільки пояснення чому і як все відбувається, і не тільки практичні поради щодо того, на що батькам варто звернути увагу в своїй поведінці (так, так, виховувати треба себе, а не дітей!), а ще і ілюстрацію з консультаційної практики авторки. Особисто мені здається що це додає книзі якоїсь простоти в хорошому розумінні: її не страшно взяти в руки. Навпаки, практичні випадки зацікавлюють і спонукають спробувати розібратися разом із авторкою у тому що можна зробити щоб зарадити такій ситуації. Напевно і запам'ятовуються поради краще, коли мають практичне, життєве підкріплення.
Мені дуже імпонує ніжність, з якою Вікторія пише про дітей. Декілька разів у книзі згадується теорія прив'язаності, що для мене теж надзвичайно важливо, бо відповідає саме моїм відносинам з дитиною. Вся книга передає важливу думку про необхідність особливого зв'язку з дитиною, про те, що всі діти хороші і завжди прагнуть бути хорошими, просто далеко не все у них виходить, і не може виходити через їх психологічну незрілість.
Головне завдання батьків - зазирнути в свою дитину, спробувати її зрозуміти, спробувати розібратися у справжніх мотивах і причинах ось цих дитячих вчинків, прийняти свою дитину такою, як вона є, і зробити все можливе, щоб допомогти їй вирости щасливою, доброю, чесною, відповідальною і самодостатньою людиною.
Окремо хочу відмітити щастя, яке я відчуваю читаючи цю книгу українською мовою. Не багато, дуже небагато матеріалів про виховання дітей можна знайти хоча б в перекладі на українську мову. А ця книга - просто скарб. Вікторія так гарно пише нашою рідною мовою, що книгу хочеться читати і читати просто як гарно написаний художній твір. А ще знаходжу для себе нові цікаві слова і вирази, яких до цього не чула :)