Цитаты из книги «Смарагд»

Дякую вам, браття, хоча ви мене й засмутили. Не тільки словами, які почув, а й тим, – проковтнув клубок у горлі, – що ви забули Святе Письмо. Вам, отче Василю, – глянув в обличчя й наткнувся на погляд, який, коли б мав фізичну силу, проштрикнув його наскрізь, – вам би варто згадати, що «корінь усього зла – любов до грошей, на це позарившись, деякі відійшли від віри». А люди відходять від вас, бо не сліпі, хоча ви й сховалися від них за таким високим муром. А ви, отче Володимире, – перевів погляд на ще більш розлючене обличчя, – порахували мої гроші, а самі забули, що «багатство є благословення тільки для тих, хто перетворює його у благословення для інших». Бо ж сказано: «Не збирайте собі скарбів на землі, але збирайте собі скарби на Небі». Мені вас обох шкода, – повернувся й пішов.

тебе навчив такої недоброї науки? Поки не пізно – кинь, бо пропадеш. Фізичну хворобу можна перемогти, а духовну – важко.

Це відчуття прийшло до нього не тепер – воно жило давно, а може, він і народився з ним. Тільки треба було віднайти в серці той закуток із любов’ю, який часто шукається важко, наче схований за сімома замками. І вже коли почалися заняття, опісля йшов до стайні або на пасовище, розпутував коней і подовгу гладив. Конюх сердився на Даня, що той знімав пута, а хлопець не міг бачити їх спутаними, бо тоді вони йому здавалися слабкими й безпомічними, як і кожна істота. І однаково, де пута: на ногах чи на свідомості, – то неволя.