Три дня чтения в подарок
Зарегистрируйтесь и читайте бесплатно

Смарагд

Смарагд
Читайте в приложениях:
Книга доступна в стандартной подписке
49 уже добавило
Оценка читателей
4.4

Людина сама обирає дорогу в житті чи може пройти лише тими шляхами, якими їй судилося? Відповідь на це запитання Данило Туманич шукає протягом усього життя. Зраджений батьками, людьми, що з упередженістю ставилися до його походження, державою, у якої для тисяч таких, як він, були Афган і Чорнобиль… Він вижив. І став тим, хто першим ступає росяними травами, хто прокладає стежку, яка згодом стане новим широким шляхом.

Читать книгу «Смарагд» очень удобно в нашей онлайн-библиотеке на сайте или в мобильном приложении IOS, Android или Windows. Надеемся, что это произведение придется вам по душе.

Лучшие рецензии и отзывы
Nina_M
Nina_M
Оценка:
17

Попередня книга авторки ( "Суча дочка" ) налаштувала мене на те, що буде все по-справжньому, життєво. І це дійсно так. Коли там вона розповідала історію суто жіночу (яка, на мою думку, значно краще вдалася пані Валентині), наразі читачеві пропонується історія чоловіка - хлопчика, що змалку не потрібен своїм рідним (крім старої бабці), хлопця, який вагається, коли робить життєвий вибір. Його роздирає роздвоєність: сам він із осідлих циган, син комуняки (інакше й не скажеш). Батько соромиться свого коріння і пиячить, а мачуха стрибає у гречку й відверто ненавидить пасинків. Позаду у нього незакінчений технікум і Афган, попереду - незвідане кохання та служіння Господу. І крізь все це - біль. Чоловічий біль та скупі чоловічі сльози.
І... Мені хотілося зовсім іншого фіналу.

Читать полностью
sovedi
sovedi
Оценка:
3

Тяжело читается, непонятно заканчивается, но.... прочитала до конца и сделала выводы, а это самое главное, что есть о чем подумать:)

Оценка:
Книга о жизни, о том, как приходиться бороться в этой жизни , бороться и побеждать...находить в себе силы
Лучшая цитата
Дякую вам, браття, хоча ви мене й засмутили. Не тільки словами, які почув, а й тим, – проковтнув клубок у горлі, – що ви забули Святе Письмо. Вам, отче Василю, – глянув в обличчя й наткнувся на погляд, який, коли б мав фізичну силу, проштрикнув його наскрізь, – вам би варто згадати, що «корінь усього зла – любов до грошей, на це позарившись, деякі відійшли від віри». А люди відходять від вас, бо не сліпі, хоча ви й сховалися від них за таким високим муром. А ви, отче Володимире, – перевів погляд на ще більш розлючене обличчя, – порахували мої гроші, а самі забули, що «багатство є благословення тільки для тих, хто перетворює його у благословення для інших». Бо ж сказано: «Не збирайте собі скарбів на землі, але збирайте собі скарби на Небі». Мені вас обох шкода, – повернувся й пішов.
В мои цитаты Удалить из цитат