Чеслав. В темряві сонця

Історичні детективи взагалі доволі забавна штука. Ось тобі історична дійсність, побут, мова, але щоб не сильно сумував добавим туди детективної інтриги.
Книга Тарасова розповідає про життя древньослов'янського племені, в якому з'явився вбивця.
Але про все по порядку.
Мова книги перші сто сторінок нагадують баладу. Хто читав Покальчука "Озерний вітер" зрозуміє. Роман починається дуже жваво, відразу з дії, і протягом історії ти не сумуєш. Вже після сотої сторінки з'являється мова детективу, і вона дисонує з мовою балади, і такий дисонас протривав майже до кінця.
Чеслав родом із городища котре поклоняється Дажьбогу. Жителі городища типічні але колоритні. Тут тобі чудний, і суперник головного героя, і дівчина яка любить Чеслава а він її ні, і друг веселий невдаха, та баба пліткарка.
Найбільш сподобався колорит роману. Наприклад мова, звертання типу хай Лісовик тебе схопить чи хай кікомора поцілує дуже радують. Обряди, описи побуту, поховань.
Баладні моменти коли Чеслав рятує вовчицю, а вона йому потім зализує рани після бійки теж радують.
Детективна лінія непогана. Не супер, але не погана. Мислить герой як повинен мислити підліток 1-2 століття. І тому логічно що він не одразу здогадався про те що в меді підмішали зілля. Це нам жителлям сучасності то було б відразу очевидно їм ні.
Вбивцю я вичислив за 30 сторінок до кінця, але не тому що автор не постарався, просто дійових осіб близько десятка, мо трошки більше, і тому знаючи в детиктивах кінець має бути неочікуваним вибрав абсурдний варіант і вгадав.
Вбивця виявся таким собі психопатом давніх лісів.
Не скажу що в книзі все гладко є провисання, іноді було реально нудно, але іноді по справжньому кайфував.
Обєктивна оцінка -3,5 але поставив чотири на преспективу.

Всі ми звикли до історичної літератури зовсім іншого плану. Зазвичай ті чи інші події відбуваються в середньовіччі чи древньому Римі, а ще можуть зустрічатися період фараонів, а в крайньому випадку схід. А от якісної літератури про праслов"ян практично немає. Мало хто з нас зможе розповіти як жили наші давні предки, у що вірили, що було для них сенсом життя. І от ця книга здавалося б з не таким вже і унікальним сюжетом привідкриває завісу минулого.
Взагалі детектив не відноситься до моїх улюблених жанрів, але саме цю книгу було читати дуже цікаво та й кінець вийшов дещо неочікуваним. Цю книгу варто читати хоча б для того. щоб привідкрити завісу минулого про яке ми так мало знаємо, для хоч якогось, зв"язку з предками. Вчення яких в жодному випадку не варто забувати.

Исторический детектив для меня жанр мутный, я и детективы не люблю, и с самим жанром сталкивалась с не очень позитивными впечатлениями. Но уж очень люблю антураж славянских племен еще со времен Захара Беркута , прочитанного в школе. До любимой Валькирии Чеславу далеко, но все равно жизнь на рассвете тысячелетия, дерзкий юнец Чеслав и интригующая загадка вместе вылились в, пожалуй, новую любимую книгу.

Чеслав - младший сын главы Рода, молодой, резкий, но умный и довольно рассудительный для своих 14-15 лет. Но гормоны играют, и мОлодец влюбляется в девушку из соседнего городища, семья которой враждует с Родом Чеслава. Парень, недолго думая, девушку крадет, последняя не очень рада, само собой))) Но история совсем не про старославянских Ромео и Джульетту, а про то, что после появления девушки убивают главу Рода. Чеслав должен найти убийцу, не только что бы отомстить за отца, но и для того, что бы снять обвинения с себя.

Детективная сторона книги любопытна классичностью ситуации - замкнутое городище, ограниченное количество подозреваемых, грамотно разложенные улики и подсказки. Но конец истории смазывает впечатления - Тарасов, как по мне, сам себя загнал в определенные рамки - все улики четко указывали на совсем другого виновного, который был понятен уже в середине книги. Личность убийцы настолько неожиданна, что нету смысла вчитываться в подробности - угадать возможно только методом "Самое невероятное из невозможного". Это не понравилось, уж слишком выглядело притянутым.

Но тем не менее, книга написана очень качественно, невозможно было оторваться, а это самое главное!) Для первой книги - шииииикарно! Автор в интервью говорил, что история Чеслава планируется вылиться в трилогию. Что же, конец книги намекает на продолжение довольно явно, но даже так история вполне закончена. Само собой интересно, какие приключения будут у Чеслава в следующих книгах, но главное, что бы там не было историй в духе "Неждану везли на свадьбу и украли"))))