Цитаты из книги «Я, ти і наш мальований і немальований Бог»

Як не дивно звучить, але в нашому світі, де ми дуже залежимо від матеріального, найвищою його цінністю є все-таки людські стосунки: вони дають нам крила в друж

Та й кожна жінка в селі жартувала, що найкращий коханець – це город: і пози різні, і сім потів зійде…

Часто люди в захланній гонитві за досяжним і недосяжним навіть не задумуються, яке блаженство криється в простих речах. Люди,

Та я поїду, поїду… – гарячкував батько, – в мене й у твоєму Сибіру будуть маки й волошки в моїх житі й пшеницях цвісти, а ти… а ти й тут, москалю, усе засереш, як усю свою величезну територію засрались-те…

Борщ без м’яса – то є зупа, хлоп без вусів – то є дупа». Так, Степан і тільки Степан…

Шнітке знову виразив своє крайнє презирство: розстебнув ширіньку й помочився просто в казан із кашею.

усвідомлення того, що твій простір не обмежений колючим дротом, додавало йому особливого ілюзорного присмаку свободи.

одного співчуття для допомоги мало. Я так собі думаю, що я мало знав життя і, якби не ти, то я би практично нічого не вмів.

Бо ми так низько вже схилили свою голову, що нам на неї стали чоботами.

«Буську-буську, принеси Маруську!»;