Бажання прочитати цю книгу я мала ще з 3-го курсу інституту. Але якось так склалось, що спочатку не могла знайти паперовий вариіант книги, потім закрутилось-завертілось та й забулось. Але ось, зовсім недавно я отримала змогу прочитати "Звірослова" Тані Малярчук. По собі книга залишила незрозумілий присмак та ще й купу думок. Що ж, це непоганий багаж, як для такого невеличкого видання.
"Звірослов" являє собою збірку історій з життя простих людей, які можуть жити з Вами по сусідству, чи, можливо, в одному під'їзді, а, може, й у квартирі поруч. Кожна історія - буденна і, навіть, простецька, але при цьому читач ( маю на увазі себе) щиро вірить кожному герою, співчуває кожній проблемі, намагається аналізувати вчинки ГГ. Коли починала читати, то книга здалась посередньою, нецікавою. Був момент, коли хотілося кинути. Та дочитавши "Звірослова" я зрозуміла, що саме такою повинна бути збірка оповідань - чесною, відвертою, максимально простою та наближенною до повсякдення. Бо людині хочеться читати про таких, як вона сама, хочеться пізнавати в героях своїх близьких, друзів, сусідів, а інколи і себе. У цьому є якесь особливе задоволення. Отже, по прочитанні зробила висновок, що все-таки мені сподобалось.