Три дня чтения в подарок
Зарегистрируйтесь и читайте бесплатно

Біографія випадкового чуда

Біографія випадкового чуда
Книга доступна в стандартной подписке
Добавить в мои книги
6 уже добавили
Оценка читателей
4.8

Лєна з дитинства була особливою: без царя в голові, навіть Бог у неї був позичений. Якось Лєна облишила молитися – і нічого, грім не побив, і кульова блискавка, що колись спалила її улюблену виховательку, оминула. Але втратити віру в чудо їй не дала диво-жінка, яка нагодилася рятувати її земляків, поки сама, уже доросла, Лєна тренувалася на бездомних собаках. Чим обернеться власна спроба героїні допомогти ближньому – польотом над гніздом зозулі чи вознесінням?

Дизайнер обкладинки Віталія Котляр

Лучшие рецензии
vitac
vitac
Оценка:
18

Дочитана остання сторінка.
Закриваю - і ще раз дивлюся на обкладинку.
Особлива книга, що не забудеться ще довго-довго.
Неспокійна книга.
Книга, яку не можна , як то кажуть, «проковтнути».
Після кожного розділу треба закривати книгу и намагатись вгамувати розбурхані думки та емоції, і думати, думати над кожним прочитаним словом.
Влучна книга, болісна книга.

Люди мають свій розум і можуть вибирати, якою дорогою йти. Може, вони для цього й народжуються, щоб робити свій вибір. Тоді видно, ким вони є насправді.

Особлива обкладинка… і ці червоні плями, такі схожі на кров …А може це і є кров, кров головної героїні Лєни , кров її Голгофи, кров її жертви, що, здається, так і не була прийнята суспільством.
І ця маска на обличчі …, а що там – під маскою?

...Є два види слабкості…Слабкість через нікчемність і слабкість через невинність. Мені не шкода тих, що слабкі, бо нікчемні. Але слабких, бо невинних треба захищати. Це місія моя…

Дуже хочеться, щоб цю книгу прочитали як мога більше людей. Хочеться вірити, що через читання и сприйняття написаного можна стати кращим.
І ще, я думаю, що кожен з нас іноді буває Лєною, але тільки одинці можуть винести цей тягар до кінця.

Я не вірю, що є зло, яке мусить бути покарано, але вірю, що є безсовісні люди, яких можна перевиховати. Вони не злі, а просто безсовісні. Совісті не мають ті люди, які з невідомих причин забули, що вони смертні. Коли їм нагадати, вони можуть стати кращими.

Ще раз дивлюся на обкладинку. Подивіться й ви.
Гляньте, червона пляма, біля обличчя, перетворилося на танцюючу балерину, що стоїть на одній нозі, а одна рука скинута до верху. Так, це танець – і він прекрасний.
Я не вірю в те, що це випадковість.
Я вірю в те, що в нас є НАДІЯ.
Але,

ми знаємо, що є зло, але що таке добро, га?
Читать полностью
LeRoRiYa
LeRoRiYa
Оценка:
15

Таня Малярчук сама по собі не просто письменниця, а таке ж "випадкове чудо", як і її головна героїня Лєна. Це була справді дивна, цікава й зворушлива історія, яка захопила з першого слова й не відпускала до останнього.
Це перша книжка Тані Малярчук, яку я прочитала. Випадково побачила її на полиці в магазині Клубу Сімейного Дозвілля і подумала: а чому б не купти? І не пошкодувала.
"Біографія випадкового чуда" зачудовує! Рекомендую небайдужим людям. Не пошкодуєте, читайте!

Vira_v
Vira_v
Оценка:
14

Таня Малярчук не перестає вражати. Ця молода письменниця ще не написала свою кращу книжку, і це прекрасно, тому що кожна наступна все "смачніша".
Мова і стиль "Біографії випадкового чуда" - як і в попередній книзі авторки ("Звірослов"). Уточнюю, тому що першій книжки Малярчук були геть іншими: то була містична література, останні ж - певно, щось, що літературознавці назвали "містичний реалізм".
Про героїню "Біографії випадкового чуда" - Лєну - навіть перегорнувши останню сторінку важко втиснути в якусь людську класифікацію. Якщо герої "Звірослову" були представниками (як би так етичніше висловитись?) "плебсу", то Лєна ніби то теж із цього середовища, але ніби то й ні. Її оточують герої "Звірослову" - нещасні, із простими потребами для щастя, із вразливими серцями, із простими житейськими істинами. Лєні болить доля кожного з них (її хвороба - "комплекс героя-рятівника"), вона вміє не просто співчувати - вона не вміє вчасно опустити очі, і врешті це вирішує всю її модель поведінки.
Лєна говорить прості-прості істини - такі прості, що аж дивно: в які ж хащі "псевдофілософії" ми залазимо, щоб збагнути те, що Лєна має як вроджене знання. Вона говорить істини короткими реченнями - і їх легко зрозуміти. Лєна живе серед див, які відбуваються так просто і буденно, що, читаючи, починаєш озиратись в пошуках чогось подібного. Взагалі ця книжка наполегливо і з перших сторінок переконує: дива є. Такий собі рефрен - аби читач добре засвоїв урок. І аби повірив.

Я зрозуміла для себе одну важливу річ: автори, які мають непересічний талант, пишуть так, що їх зрозуміє будь-яка людина. З будь-якою освітою, рівнем IQ, незалежно від того, ЩО вона очікує від книги і що шукає. "Біографія випадкового чуда" - і для читачів Донцової, і для читачів Маркеса. І ті, і ті знайдуть в книзі своє.

Якщо все максимально спростити, буквально до кількох фабул, то я би сказала, що ця книга навчить:
1) вірити в дива;
2) дієво співчувати;
3) бути відвертим і прямим;
4) ідеалізувати добро;
5) вірити в людей;
6) як і навіщо боротися з вітряками;
7) не залишатися байдужим до світу, в якому живеш.

Можливо, все це звучить занадто пафосно. Але я не навмисно. Почитайте - і ви зрозумієте, що я мала на увазі)

Читать полностью