На перший погляд, це українські "Віднесені вітром". Спочатку драматичне кохання й веселі пригоди небідної львівської сім'ї наприкінці 30-х років. Потім жах війни, репресій та окупації. Головна героїня, досить егоїстична й здатна виживати будь-що.
Але крім людей, в романі є ще один помітний персонаж – Львів. І автори, і герої закохані в нього. Він не може бути віднесений вітром, і львів'яни – також. Вони мають повертатися до рідного міста навіть через три покоління, це ніби українська "земля обітована". Отже, виходить щось на зразок полеміки з романом Мітчел.
Книга читається напрочуд легко (як і все у цих авторів). Після неї дуже хочеться до Львова.