Пан і Іван у дорозі

 
І зійшлися пан з Іваном,
По світі мандрують…
Разом їдять, розмовляють.
Разом і ночують…
 
 
На кождому через плечі
Висить по торбині…
Лиш пан таки у чемерці,
Іван – у свитині…
 
 
Ідуть вони дорогою,
Стали ночувати,
Аж пан собі задумує
Хлопа ошукати…
 
 
Та й говорить до Івана:
«Знаєш, що, Іване?
Годилося б попоїсти!..»
«То що ж? Їжмо, пане!..»
 
 
«Але знаєш, що, Іване?
Починаймо з твої!
Як твоя буде порожня,
То тогді до мої!»
 
 
«Добре, пане!» – Іван каже,
Зняв свою торбину,
На травиці зеленії
Постелив свитину…
 
 
Попоїли таки добре;
Комара здушили…
Рано встали, до снідання
Торбину кінчили.
 

Конец ознакомительного фрагмента.