Я знайшла свою мету – вона у словах молитви святого Франциска Ассизького, які я щоранку промовляю:
«Господи, вчини з мене знаряддя Твого миру.
Де ненависть – вчини, щоб я ніс любов;
де кривда – щоб я ніс прощення;
де сумнів – щоб я ніс віру;
де розпач – щоб я ніс надію;
де темрява – щоб я ніс світло;
де смуток – щоб я ніс радість.
Вчителю, вчини, щоб я не стільки шукав
бути втішеним, скільки потішати;
не стільки бути зрозумілим, скільки зрозуміти;
не стільки бути коханим, скільки кохати.
Бо даючи – отримуємо;
прощаючи – отримуємо прощення;
помираючи – воскресаємо до вічного життя»