Отзыв на книгу «Поза межами болю»

Минулого тижня мене викликали до кабінету директора. Чудова жінка, Тетяна Миколаївна, сповістила мене про намір докинути на мої тонкі медалістські плечі чергову наукову роботу, а я із задоволенням прийняла її добровільно-примусову пропозицію. Наукова робота, сказала мені директор, має бути або за чорнобильскими хроніками, або за повістю-поемою Турянського "Поза межами болю". Добре, відповіла я, приваблена сильною назвою, я обираю другий варіант. Тетяна Миколаївна подивилась на мене чи то зі скептицизмом, чи то із жалістю, та, кивнувши, відіслала на заняття.
Сьогодні, зваривши кави із нового гарненького пакунка "Якобс", я всілася в крісло, відкрила букепп на планшеті і ридала, здається, всі 143 сторінки, які вмістила у собі ця повість-поема.
Це капець. Не маю жодного уявлення, як розповідати про тему, мету і проблематику твору без сліз.
Клятий світ.