Вона завжди знала чого хочить і на що спроможна, але з болем розуміла, що ніхто не розділяє ні її прагнень, ні кохання...
"Людина" Ольга Кобилянська
Ця повість не є бунтом проти чоловіків, вона просто показує нам: дівчатам, жінкам, бабусям=), що ми маємо право на незалежність та самореалізацію, що наші мрії, бажання, думки повинні існувати не дивлячись на якісь та чиїсь забобони!!
Головна героїня намагалась бути вірної собі, своїм ідеалам, своїй правді, незважаючи на несправедливість, що панувала довкола неї. Вона з посмішкою переживала смерть коханої людини, з гордістю боролася за свій розум, талант, душу, але заради сім'ї(бо заради себе вона могла б тільки закінчити життя самогубством)а саме, заради люблячої сестри, своє ІСНУВАННЯ вона подарувала нелюбові...
Чи можна назвати такий вчинок слабкістю, зрадою своїм принципам? - ні, я вважаю, що ні: "I чим вона оправдається? Що вона людина?.."
Так, саме цим жалюгідним виправданням - людина. Вона...лише людина з добрим серцем, але назавжди порожнім! - проте, хто це знає...окрім самої неї?!...=)
"Людина" Ольга Кобилянська
Ця повість не є бунтом проти чоловіків, вона просто показує нам: дівчатам, жінкам, бабусям=), що ми маємо право на незалежність та самореалізацію, що наші мрії, бажання, думки повинні існувати не дивлячись на якісь та чиїсь забобони!!
Головна героїня намагалась бути вірної собі, своїм ідеалам, своїй правді, незважаючи на несправедливість, що панувала довкола неї. Вона з посмішкою переживала смерть коханої людини, з гордістю боролася за свій розум, талант, душу, але заради сім'ї(бо заради себе вона могла б тільки закінчити життя самогубством)а саме, заради люблячої сестри, своє ІСНУВАННЯ вона подарувала нелюбові...
Чи можна назвати такий вчинок слабкістю, зрадою своїм принципам? - ні, я вважаю, що ні: "I чим вона оправдається? Що вона людина?.."
Так, саме цим жалюгідним виправданням - людина. Вона...лише людина з добрим серцем, але назавжди порожнім! - проте, хто це знає...окрім самої неї?!...=)