Три дня чтения в подарок
Зарегистрируйтесь и читайте бесплатно

Людина (збірник)

Людина (збірник)
Книга доступна в стандартной подписке
Добавить в мои книги
17 уже добавили
Оценка читателей
4.67

Ольга Юліанівна Кобилянська «велика українська письменниця, бо час нічого не заподіяв її творам, а тільки утвердив їх у нашому народі» (Василь Земляк); «Пишна троянда в саду української літератури» (М. Старицький). Письменниця опрацювала в українській прозі нову тему: доля освіченої дівчини, яка не може змиритися з бездуховністю міщанського середовища. В її творчій праці важливу роль відігравали особисті переживання і враження. Лейтмотив повісті «Людина» – зображення життя освіченої бідної жінки в глухому провінційному містечку. Мрії Олени постійно розбиваються об мур обивательських уявлень: усі доводять, що жінка має бути тільки придатком і прикрасою чоловіка.

Лучшие рецензии
Virna
Virna
Оценка:
20

Чомусь не прочитала я цей твір у школі, що на правду став би мені дуже до душі.
Стиль Кобтлянської ні з чим не сплутаєш в нім є характер і самобутність. Красива мова, жива та справжня. І думка істотна у всій повні розкривається перед нами.
Через пів століття опісля Кобилянської, по цій темі так співзвучно написав Василь Симоненко найкращий, як на мене, епіграф:

Ти знаєш, що ти — людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

Читать полностью
Loritta
Loritta
Оценка:
8
Вона завжди знала чого хочить і на що спроможна, але з болем розуміла, що ніхто не розділяє ні її прагнень, ні кохання...

"Людина" Ольга Кобилянська

Ця повість не є бунтом проти чоловіків, вона просто показує нам: дівчатам, жінкам, бабусям=), що ми маємо право на незалежність та самореалізацію, що наші мрії, бажання, думки повинні існувати не дивлячись на якісь та чиїсь забобони!!

Головна героїня намагалась бути вірної собі, своїм ідеалам, своїй правді, незважаючи на несправедливість, що панувала довкола неї. Вона з посмішкою переживала смерть коханої людини, з гордістю боролася за свій розум, талант, душу, але заради сім'ї(бо заради себе вона могла б тільки закінчити життя самогубством)а саме, заради люблячої сестри, своє ІСНУВАННЯ вона подарувала нелюбові...
Чи можна назвати такий вчинок слабкістю, зрадою своїм принципам? - ні, я вважаю, що ні: "I чим вона оправдається? Що вона людина?.."
Так, саме цим жалюгідним виправданням - людина. Вона...лише людина з добрим серцем, але назавжди порожнім! - проте, хто це знає...окрім самої неї?!...=)
Читать полностью
i_am_dashka
i_am_dashka
Оценка:
8

Чим жінка гірша від чоловіка?

"На милування нема силування", так само і на поважання; а вироблені погляди на життя, котрі тісно зв'язані з нашою совістю, також не даються скинути, наче та одіж.

Героїня. Ось в кого я закохалася з самого початку - в Олену Ляуфлер. Її погляди, її вільнодумство, її нескоренність - усе це мені невимовно імпонувало. Я так хотіла, щоб дівчина змогла довести батькам, що вони не мають права самостійно вирішувати її подальшу долю, керувати її життям, змусити її любити, або хоча б мовчки терпіти. Її палкі й щирі промови були ніби прочитані з моїх думок.
Але. Є одне але. Я була впевнена, що жінці вдасться досягти вершин, довести, що вона мала рацію, що вона буде щаслива поруч з чоловіком, який би її підтримував і розумів. А Олена пала жертвою гніту обставин, як і багато інших до неї та після неї. Вона була змушена поступитися своїми принципами заради благополуччя родини, це була її жертва... А мати її прийняла. Не цього я очікувала й не цього хотіла. Тому враження трохи зіпсувалося.

Читать полностью