Книга или автор
Людина (збірник)

Людина (збірник)

Стандарт
Людина (збірник)
4,7
7 читателей оценили
248 печ. страниц
2014 год
12+
Оцените книгу

О книге

Ольга Юліанівна Кобилянська «велика українська письменниця, бо час нічого не заподіяв її творам, а тільки утвердив їх у нашому народі» (Василь Земляк); «Пишна троянда в саду української літератури» (М. Старицький). Письменниця опрацювала в українській прозі нову тему: доля освіченої дівчини, яка не може змиритися з бездуховністю міщанського середовища. В її творчій праці важливу роль відігравали особисті переживання і враження. Лейтмотив повісті «Людина» – зображення життя освіченої бідної жінки в глухому провінційному містечку. Мрії Олени постійно розбиваються об мур обивательських уявлень: усі доводять, що жінка має бути тільки придатком і прикрасою чоловіка.

Читайте онлайн полную версию книги «Людина (збірник)» автора Ольги Кобилянськи на сайте электронной библиотеки MyBook.ru. Скачивайте приложения для iOS или Android и читайте «Людина (збірник)» где угодно даже без интернета.

Подробная информация

Год издания: 2014

Дата поступления: 15 августа 2019

Объем: 447.3 тыс. знаков

Купить книгу

  1. Nina_M
    Nina_M
    Оценил книгу

    Попри те, що книгу прочитала втретє, вона цього разу відкрилася мені новим боком.
    Власне, для мене це не твір про жінку, що вважала себе рівнею чоловікові й тому мала право на свідомий вибір. Як на мене, це повість про те, як рівноправну чоловіку жінку (врешті-решт, людину) примусили (люди, обставини, власні почуття й - розум) чинити всупереч її бажанням. Адже інакше як самопожертвою не можна назвати фінал книги. Віддатися за нелюба, до того ж, нелюба значно за неї черствішого, неспроможного її зрозуміти, вчинити це, поховавши у душі щире, справжнє почуття до іншого, - це справді невимовно боляче, страшно і... неминуче?

  2. Virna
    Virna
    Оценил книгу

    Чомусь не прочитала я цей твір у школі, що на правду став би мені дуже до душі.
    Стиль Кобтлянської ні з чим не сплутаєш в нім є характер і самобутність. Красива мова, жива та справжня. І думка істотна у всій повні розкривається перед нами.
    Через пів століття опісля Кобилянської, по цій темі так співзвучно написав Василь Симоненко найкращий, як на мене, епіграф:

    Ти знаєш, що ти — людина?
    Ти знаєш про це чи ні?
    Усмішка твоя — єдина,
    Мука твоя — єдина,
    Очі твої — одні.

    Більше тебе не буде.
    Завтра на цій землі
    Інші ходитимуть люди,
    Інші кохатимуть люди —
    Добрі, ласкаві й злі.

    Сьогодні усе для тебе —
    Озера, гаї, степи.
    І жити спішити треба,
    Кохати спішити треба —
    Гляди ж не проспи!

    Бо ти на землі — людина,
    І хочеш того чи ні —
    Усмішка твоя — єдина,
    Мука твоя — єдина,
    Очі твої — одні.

  3. Loritta
    Loritta
    Оценил книгу
    Вона завжди знала чого хочить і на що спроможна, але з болем розуміла, що ніхто не розділяє ні її прагнень, ні кохання...

    "Людина" Ольга Кобилянська

    Ця повість не є бунтом проти чоловіків, вона просто показує нам: дівчатам, жінкам, бабусям=), що ми маємо право на незалежність та самореалізацію, що наші мрії, бажання, думки повинні існувати не дивлячись на якісь та чиїсь забобони!!

    Головна героїня намагалась бути вірної собі, своїм ідеалам, своїй правді, незважаючи на несправедливість, що панувала довкола неї. Вона з посмішкою переживала смерть коханої людини, з гордістю боролася за свій розум, талант, душу, але заради сім'ї(бо заради себе вона могла б тільки закінчити життя самогубством)а саме, заради люблячої сестри, своє ІСНУВАННЯ вона подарувала нелюбові...
    Чи можна назвати такий вчинок слабкістю, зрадою своїм принципам? - ні, я вважаю, що ні: "I чим вона оправдається? Що вона людина?.."
    Так, саме цим жалюгідним виправданням - людина. Вона...лише людина з добрим серцем, але назавжди порожнім! - проте, хто це знає...окрім самої неї?!...=)

Автор

Другие книги автора