Три дня чтения в подарок
Зарегистрируйтесь и читайте бесплатно

Знак Саваофа

Знак Саваофа
Книга доступна в стандартной подписке
Добавить в мои книги
4 уже добавили
Оценка читателей
4.0

Олесь Ульяненко (справжнє ім’я Олександр Ульянов; 1962–2010) – найрадикальніший і найжорсткіший, скандальний і непередбачуваний український письменник, автор понад 20 романів. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки: «Сталінка. Дофін Сатани», «Жінка його мрії», «Квіти Содому», трилогія «Ангели помсти», «Вогненне око», «Серафима».

«Знак Саваофа» (2006) – роман про те, як Російська православна церква заважає будувати греко-католицький храм. Жорстко і з неабияким знанням справи Олесь Ульяненко змальовує побут панотців Києво-Печерської лаври, розкриває кримінальну суть діяльності цієї конфесії на території України та злочинницькі й збоченські нахили її керманичів.

За цей роман письменника багато років переслідували, і йшлося навіть про те, щоби піддати його анафемі. Але це було неможливо, бо Ульяненко вже сам вийшов із пастви РПЦ. Він проголосив анафему перший, його анафема – «Знак Саваофа».

Лучшая рецензия
Andrew_Sereda
Andrew_Sereda
Оценка:
1

Найскладніший, найглибший і найнеоднозначніший твір Ульяненка, як на мою думку. Як завжди сюжет, в прямому розумінні цього терміна відсутній, а є тільки нарізка із минулих, майбутніх, сучасних епізодів життя головних героїв : невдалих коханців- богемної Ілони і бандита Андрія Побіденка, в "миру"- Андрюхи Лямура, які в творі представляють собою реальний, соціальний контекст. Морально- філософський контекст являють собою батько Андрія- селянин-невдаха, який шукає правди і священик-проповідник Лаврентій, який і уособлює собою вищу мудрість.

Ти не пустив до серця Бога. В годину відчаю ти вибрав ненависть і озлобленість замість любові

Роман дуже схожий на "Жінку його мрії"- такий же скандальний ( за нього нібито Ульяненка піддала анафемі РПЦ ), так же багато сексу й матюків, головні герої так само збоченці, злочинці, соціальне дно. Але Ульяненко бачить саме в них якусь далеку перспективу, надію на правду, навідміну від рафінованих псевдоінтелігентів і псевдомессій.

Небо розвиднілося і люди побачили добуновану нарешті церкву, і Лаврентія у монашій рясі, який освячував храм
Читать полностью
Оглавление