«За мить щастя» — твір, який мені довелося прочитати, щоб не завалити тест ЗНО з української мови та літератури, а також з яким вам не буде нудно, тому що він, знову ж, як той мильний серіал або телевізійний фільм.
Солдат, який ризикує всім заради жінки, яку бачить вперше в житті і йде за неї на вбивство в перший же день. Що за маячня? Так це щось особливе і таке в українській літературі не кожного разу побачиш, але треба знати міру і бачити, що ви виносите дітям на зовнішнє незалежне тестування і загалом в шкільну програму. Хоча, всі в усьому світі читають «Ромео та Джульєтту», і нічого, живуть собі прекрасно й в достатку.
Було в ньому, щось особливе і неперевершене, але це скоріше не для мене, а для всіх інших: історія трагічного кохання й людської дурості, які є повсюдно та в кожного народу.
Коротше кажучи, читайте, робіть висновки, не робіть необдуманих рішучих кроків, а особливо змолоду – ось на які думки наводить цей твір.
Загальний вигляд добрий, десь сподобалось, а десь хотілось мені кричати від незрозумілості й людської дурості, яку там змалював автор, і до речі дуже добре змалював.
І на цьому моя підготовка, як і саме ЗНО закінчилися, і закінчилися на гарній ноті, і тепер я вільний! Я вільний та можу читати те, що забажаю я, а не те, що бажає наш чинний міністр освіти Дмитро Табачник.