нічого такого, що б робило дану книгу особливою, окрім, можливо, ілюстрацій-гербаріїв.
копання у героях ніби глибоке, але поверхове, у героях ніби щось є, та їх якось мало. героїв
стрибки по головах - а деякі герої і зовсім не потрібні.
та й задум, зрештою, незрозумілий.
трохи схоже на маркеса, трохи на кундеру, але схоже чимось непевним, чимось прозорим, ніби їх стиль просто її натхнення.
загалом, такі книги потрібні. це не жіночий роман, а просто роман, красива мова, концепція, настрій, що викликає книга, - задумливий і меланхолійний, те, що треба, щоб не думати про книгу, а думати про авторку.