Три дня чтения в подарок
Зарегистрируйтесь и читайте бесплатно

Подвійні міражі

Добавить в мои книги
4 уже добавили
Оценка читателей
5.0
Написать рецензию
  • LeRoRiYa
    LeRoRiYa
    Оценка:
    29

    Перша прочитана книжка автора - і вже сигнал до того, що на цю письменницю слід звернути увагу

    Читати абсолютно нові, пару місяців тому випущені книжки в рамках конкурсу "Спаси книгу - напиши рецензию" м'яко кажучи, дивно. Однак я люблю бути першою у відгуках до новинок.

    Книжка заснована на містичній легенді. Раз на сто років прадавній бог збирає разом сімох абсолютно різних людей. Випробування пройдуть не всі, але хто пройде, отримає шанс змінити своє життя. І от одного дня в старій маршрутці на шляху до гірського карпатського селища сидять семеро пасажирів і один водій, який ніби бачить їх усіх наскрізь...

    Влада
    Влада (вона ж Владлена) - стриптизерка в нічному клубі. Вона тікає на "розолбаному рафіку" від чоловіка Антона, який пропонував їй бути ще й проституткою. Дівчина аналізує своє життя й намагається віднайти себе...
    Бобир
    Бобир (він же Юрко) - хлопець-панк - наїжачене хвалько й хам. Що приховується за цією показною скандальністю?
    Павло Вільгельмович Штос
    Лікар-хірург, співпрацівник приватної клініки, на чиєму операційному столі померла дівчинка. Що чекає на нього?
    Лідія
    Жінка, у якої злоякісна неоперабельна пухлина в мозку. Її чоловік знущався з неї, а її син Орест не може пробачити помираючій матері те, що та багато років трималася за чоловіка, який бив її сина й ставив за ніщо її саму...
    Юлія та Геннадій
    Подружня пара. Дуже кохають одне одного. Юля вагітна, але чомусь категорично не хоче народжувати. Геннадій налаштований рішуче - дружина має народити або він її покине...
    Ксеня
    Ксені 22 роки. Вона проста віруюча сільська дівчина, яка вийшла заміж і вже примудрилася народити трьох дітей. Чоловік не розуміє її через це й більше взагалі її не торкається. Занедбана втомлена життям молода дівчина везе трьом голодним ротам мішок картоплі...
    Інгольв
    Так його звали, коли він ще був людиною. А тепер він не людина. І не водій. Він - кат. До ранку доживуть не всі?

    Чудова містична книжка з глибоким зануренням у психологізм. Незвичний своєрідний стиль, красива мова. Дуже сподобалося читати. Тепер це одна з тих книжок, які я перечитуватиму. Раджу всім. Відривалася від читання тільки тому, що змушували справи.

    Читать полностью
  • Natali39419
    Natali39419
    Оценка:
    15

    Раджу прочитати всім, навіть не очікувала, що мені так сподобається. Корисно буде тим, хто не вирішується ніяк прийняти тверде і вирішальне рішення у своєму житті: піти від чоловіка п'яниці або тирана, або просто нелюбимого, чи зробити аборт, плюнути на стереотипи та інше. У нас з вами не буде другого шансу, як у героїв книги, прожити життя з якогось моменту по-іншому.
    Книга, яка не залишить байдужим нікого. Вражає створеною атмосферою і яскравістю образів. Таке відчуття, ніби дивишся кольорове захопливе кіно. Моторошно, цікаво, іноді лячно, але хочеться зануритись у цей світ з головою і розгадати всі загадки та таємниці. Створена у книзі реальність така правдива і яскрава, що мимоволі дуже глибоко і сильно переживаєш усі події та емоції героїв. Радієш, сумуєш разом з ними, закохуєшся, розчаровуєшся, віриш у краще, починаєш по-іншому дивитись на життя… Зрештою розумієш, що доля іноді щедро дарує людям другий шанс та надію на щастя. Важливо лише не проґавити його, впізнати у божевільному ритмі днів і зуміти втримати у своєму житті.
    Ніяк не могла вирішити для себе: який же ж кінець має бути, який буде найкращим і як книгу закінчить автор, тому читала до переможного кінця (до пізньої ночі), не дивлячись на те, що наступного дня рано вставати на робу. Під впливом книги, її реалістичносі і читання допізна цілу ніч снився сон, правда головною героїнею була я, посеред лісу ще й вночі. І хтось хто пропонував розібратись, а що ж я хочу насправді в цьому житті і де ж я помилилась. Загалом як жити далі. А на яву крізь сон я пів ночі вголос кликала якогось Сашу, я то здогадуюсь якого, але це секрет...))Отже наступного дня невиспані на роботу пішли двоє: я і мій брат, що намагався дізнатись кого я все таки кличу і навіщо)) Але воно того варте.
    Р.S. дуже позитивно вразив дизайн книги. Це обличчя і очі на кожній сторінці - це щось!!!

    Читать полностью
  • GraceMime
    GraceMime
    Оценка:
    11
    Не буває хибного вибору, у масштабі Всесвіту, звісно. Помилковим він стає для конкретноі людини, та карати за це немає жодного сенсу. Хибний вибір сам по собі покарання.

    Це моі перші п'ять зірочок за багато часу, за емоційну складову роману, в першу чергу.
    Варто відзначити і смачну мову твору, і оригінальний задум, і захоплюючий інтригуючий сюжет, органічно вплетену галицьку говірку (мені вона близька і рідна, тому я із задоволенням відзначаю, що періодично можу знайти іі в сучасних авторів), читається легко, на одному подиху.
    Образи героів цікаві, живі. Думки іхні описані відверто, дотепно, ніби спілкуєшся із звичайними людьми, котрі несуть на плечах нелегку ношу досвіду і болю. Авторка так глибоко занурюється в причинно-наслідкові зв'язки між подіями дитинства, рішеннями юності, впливом суспільноі моралі і стереотипів на поведінку персонажів, та як все це вкупі "зліпило" іхні долі. Взагалі, рішення, прийняті сьогодні, можуть змінити життя людини і всіх тих, хто іі оточує завтра і назавжди.
    Сподобався Юрко-Бобир - сміливий, розумний, гострий на язик, з великим серцем, здатним на пожертву і спраглим до любові.
    Але до глибини душі мене вразила історія Ліди, точніше Ореста. З подібними ситуаціями в реальному житті я стикаюся десь раз у півроку. І зловила себе на думці, що на сторінках книжки все ще гостріше, ніж видається на практиці. Можливо, тому що в романі уже розкладене по поличках і розказується пост фактум, а перебуваючи в гущі подій - поспівчувати такій дитині вдається тільки після гучного скандалу з неадекватними батьками, виклику міліціі і т.д. А наслідки, як і в творі, - "органи" знизують плечима/розводять руки, соціальна служба здається витвором бюрократичноі уяви. Голодні, побиті, хворі й недоглянуті діти повертаються в асоціальні п'яно-накурені сім'і, щоб випадати з рук на кухонні кахлі чи асфальт і ламати кістки черепа, вискакувати через вікна серед ночі, тікаючи від тортур, забиватись за п'єц, щоб не замерзнути до смерті, сподіваючись, що хтось із сусідів принесе якоісь іжі, битись у нападах судом по двічі за день, бо комусь, за пошуком пляшки чи дози, нема часу купувати ліки... В дитбудинках діти все ж таки не голодують і не мерзнуть, хоча позбавлені родини. Тай така родина - швидше покарання... Тому Орест - дійсно молодець. Йому вистачило сміливості й мужності прийняти важке рішення, стати на захист себе й матері, вирватись з полону фізичного гноблення і морального бруду. Люди, що повинні були опікуватися ним, позбавили його дитинства, змусили надто рано подорослішати. Все ж таки, всі описані персонажі свідомі, дорослі особи із певним життєвим досвідом, що вміють думати, а отже, робити висновки, завжди мають вибір. Тому ті подіі, що відбуваються у іхньому сьогоденні - у великій мірі є продуктом іхнього ж вибору. Дітей це не стосується. Вони не обирають сім"і, в яких народжуються. А Ліда... Яка ж вона слабодуха і сліпа. Кохання і побоі/приниження не мають нічого спільного. І чи вартує примарна суспільна думка таких жертв?
    Відповіддю і порятунком, найкращим оберегом і виходом з будь-якоі ситуаціі є любов. Батьків, сестри, бабусі. Кохання між чоловіком і жінкою.
    А хеппі енд? Ну як без нього! В житті іх небагато, тому в книжках - це обов'зковий елемент.

    Читать полностью
  • Anna_Ukr
    Anna_Ukr
    Оценка:
    8

    Маю сталу думку, що книжки не потрапляють до рук просто так, а приходять саме в потрібний час, чи як бонус до відповідних обставин. Книжка, про яку дуже хочу розповісти – одна з тих, що купила навіть не знаючи ім’я авторки та не підозрюючи про що має йтись у романі, а як виявилось саме вона дуже зачепила.

    «Подвійні міражі» Наталки Шевченко. Ніби дуже вже часта тема переосмислення себе та свого існування постає в цьому творі у казково-магічному обрамленні. 7 героїв, абсолютно з різними характерами, цілями, бажаннями і помилками в минулому. Кожен ніби хоче щось змінити, але немов боїться згаяти час, який не хочеться витрачати на ризики, які, можливо, і не призведуть до кращого життя. Так і живуть, точніше пливуть за течією обставин, що самі й створили своїм вибором колись. Може і ризикнув би, але щось стримує, і тоді біжиш сам від себе.

    Саме в такий момент це Щось, чи Хтось зводить цих героїв в одному автобусі, що ніби (весь роман – суцільне слово Ніби) прямує до малесенького карпатського містечка. Кожен з героїв занурений у свої мрії, спогади, навіть не підозрює, що дорога веде у нове життя. Та чи варто обирати нове, коли є шанс повернутись у минуле і виправити його на краще? Поки пасажири у напівсні, автобус раптово ламається і героям доводиться шукати місце для ночівлі у залишеному селі, що зовсім не таке звичайне, як здається на перший погляд. За легендою у подібному випробуванні виживають далеко не всі, але як буде з цими щасливцями, що отримали другий шанс – покаже лише ранок. Хтось знаходить прихисток у лісі, хтось – у залишеній хатині, де замість господарів зустрічає примару зі свого минулого, яке так прагне змінити; хтось – відповіді на сімейні питання, а найщасливіші – кохання.

    Не буду розкривати карти скільки з цих сімох виживуть до ранку, але скажу, що далеко не кожен з героїв захотів повертатися у минуле, навіть після того, як побачив розвиток «другого варіанту» свого життя. Одразу виникає думка, щоб ти змінив? як би склалося твоє життя за іншого вибору? Думаю, це і була головна ідея авторки – зробити так, щоб кожен читач навчився цінувати кожен свій вибір від простого: що я хочу на сніданок – каву чи чай, до вагомого і дуже важливого вибору, який і спрямує наше подальше життя.

    Я певна, що саме ця книжка зачепить будь-якого читача.

    Читать полностью
  • Black_angel8
    Black_angel8
    Оценка:
    8

    "Подвійні міражі" - перша книга, яку я прочитала від Наталки Шевченко.
    Чесно-кажучи, дизайн книги ой як бажає кращого! Окрім страшненької картинки на обгортці, яка ще переливається (!!!) ви зустрічаєте не менш дивні картини й на полях. До того ж, зроблена внутрішня нумерація сторінок. Бррр.... Але попри невдалий дизайн книга варта уваги.
    Перша третина трішки затягну. Авторка знайомить нас зі своїми героями. Сім персонажів з своїми скелетами у шафах. причому у кожного він неабиякий. Як йдеться у анотації ці люди, які опинились в одному автобусі, навіть не здогадуються про те, що їм випала можливість змінити своє життя, тож й подорожують, кожен зі своїм болем та горем.
    Далі книга стає більш динамічною і скажемо так, захоплює на стільки, що й чай іти робити не хочеться, поки не перегорнеш останню сторінку.
    "Подвійні віражі" - це книга про вибір, якій ми робимо в житті. Звісно, тут не йдеться про вибір напою зранку, а про глобальніші речі. Думаю, багато хто задумувався, а що було б, якби я вибрав іншу спеціальність/іншу роботу/іншого жінку, чи чоловіка/інше місто і т.д. В книзі ж персонажам дають можливість побачити альтернативу й не завжди вона райдужна.
    Однак, як пише Наталка Шевченко

    "не буває хибного вибору, у масштабах Всесвіту, звісно. Помилковим він стає для кожної конкретної людини, та карати з це немає жодного сенсу. Хибний вибір сам по собі покарання".

    Також в книзі йдеться про жертовність і готовність допомагати іншим, причому кожен з героїв дуже яскраво проявляє цю рису.
    Не сподобався мені персонаж лікаря. І, як на мене, то авторка занадто лагідно до нього поставилась, давши той другий шанс. Однак, хто має право судити інших?
    В книзі є епілог, який я навіть не знаю, як розцінювати. Наталка Шевченко сама написала, що хто не любить гепі-ендів, той хай його не читає. Тож для себе я ще не визначилась, яка з кінцівок краща.
    Все ж, для поціновувачів містики і психології, а також хорошого українського слова, я раджу почитати цю книгу. Вона не тільки дає змогу цікаво провести вечір, а й змушує замислитись, чи не варто зробити крок, який змінить наше життя на краще!

    Читать полностью