Цитаты из книги «Маленька книга хюґе. Як жити добре по-данськи»

Традиційними для хюґе-п’ятниць сім’ї були цукерки та перегляд діснеєвських мультиків.

Хюґе може допомогти нам бути вдячними щодня, позаяк стосується вміння насолоджуватися простими втіхами. Це вміння брати максимум від кожної миті, а також планувати і плекати своє щастя. Данці планують хюґні часи – і потім з удячністю згадують про них.

На жаль, наша нервова система є великою прихильницею всього нового, тож швидко звикає до різних ситуацій та подій, особливо – позитивних. Тому постійно треба вигадувати нові й нові речі, за які ти вдячний, а не зависати на тому самому. Еммонс вірить, що вдячність змушує людей відступити на крок убік і подивитись уважно на цінність усього, що вони мають, – отже, вони більше це цінуватимуть і навряд чи будуть думати, що все є саме собою зрозумілим.

Люди, які вели щоденники вдячності, відчували більше позитивних емоцій, як-от жвавість та ентузіазм, казали, що краще сплять і мали менше симптомів хвороб. Вони також частіше міркували над ситуаціями, в яких могли б бути корисними. Дослідження також показують, що вдячні люди швидше відновлювалися після травм і страждань і меншою мірою були схильні до стресу в різних ситуаціях. Тут кожен може зробити висновки про те, чому конче треба перетворити вдячність на частину щоденного життя.

Уміння насолоджуватися, своєю чергою, передовсім означає вдячність. Ми часто радимо одне одному не сприймати речі як щось самозрозуміле. Вдячність – це не лише просто сказати «дякую», коли ви одержали подарунок. Це вміння постійно пам’ятати, що ви живете саме зараз, дозволяючи собі зосереджуватися на кожній миті та цінувати власне життя, фокусуватися на всьому, що ви маєте, а не на тому, чого не маєте. Кліше? Абсолютно.

На думку Роберта А. Еммоса, професора психології з університету Дейвіса, Каліфорнія, й одного з провідних експертів із вдячності у світі, вдячні люди не лише щасливіші за невдячних, а й більше готові допомагати, легше пробачають та менше зациклюються на матеріальному.

Ось чому хюґе дійсно може бути причиною, з якої данці доповідають про високий рівень щастя. І не лише тому, що політичні стратегії забезпечують їм вільний час на розвиток якісних взаємин, а й тому, що і мова, і культура спонукають данців проводити час із рідними та друзями, а також розвивати ці якісні й тривалі взаємини.

Згідно зі Всесвітнім звітом про щастя, опитування, проведене серед 123 націй, виявило, що в різних соціокультурних групах досвід позитивних почуттів міцно пов’язаний з гарними взаєминами.

У 1943 році російсько-американський психолог Абрагам Маслоу створив модель під назвою «Піраміда людських потреб» і розвинув теорію, відповідно до якої ми мусимо забезпечувати свої потреби знизу догори піраміди. Найелементарніші потреби – фізіологічні: їжа, вода, сон, а також безпека. А потім ідуть соціальні потреби, зокрема потреба в любові та належності. Не задовольнивши їх, ми не в змозі перейти до здійснення потреб у самооцінці й самореалізації.

Отож хюґе можна скуштувати, понюхати, почути, торкнутися й побачити. Та найважливіше – його можна відчути. На початку книжки я згадав Вінні-Пуха, і, думаю, тут знову згодиться його мудрість. Ви не вимовляєте слово «любов» по буквах. Ви її відчуваєте.