На книжковій полиці увагу привернула обкладинка. Дуже гарні кольори акварелі - бузково-пастельні, силует дівчини й міста. Що не скажи, а до рук таку красу взяти хочеться (хоча згодом я зрозуміла, що обкладинка дещо нагадує "Акварелі" Лідії Осталовської в перекладі Андрія Любки).
Вже придбавши книгу я прочитала, що в основу покладені реальні події, що неабияк розпалило у мені цікавість. Дія роману відбувається у невеличкому містечку-райцентрі. І, якби не те, що мої бабусі й дідусі з райцентру, я, дитина, яка виросла хай у невеликому, але обласному центрі, ніколи б не повірила у такі пристрасті та перипетії. Однак, приїжджаючи до родини раз на рік я чемно вислуховувала усі історії про "спився-влюбився-розвівся" і сміялась, що тут серіали знімати можна. Тож і "Байстрчка" стала б непоганим фільмом на манер російських "попелюшок".
Загалом, головний зміст книги вкладений у вуста героїні Ксеньки:
...байстрюки мають право на життя й щасливу долю. Вони мають право знати й чесно говорити про неї. Вони - це не сором для родини. Байстрюки - це лише діти, які довірливо дивляться на цей світ і чекають від нього маленького дива...
Читається книга напрочуд легко, адже тут немає ліричних відступів, чи довгих описів.
До речі, оповідь ведеться від імені героїв, а їх у творі чимало. Манера подачі мені чимось нагадала книгу "Дівчина у потягу", тільки якщо Пола Хокинс показує чимало психологізму в оповіді, то Марія Химич здебільшого веде розповідь від імені героя, часом даючи нам змогу зрозуміти його почуття.
Цікавою книга буде й для тих, хто любить містику й надприродне, адже одна з героїнь відьма, що послуговується "чорною книжечкою", а інша - провидиця.
В книзі трішки здивував вік тої таки Ксеньки. Їй 12, а вона вже зустрічає своє кохання (!!!). Не те, щоб я не вірила у такі почуття, але якось занадто, як на мене. Ми ж не в Америці, де підлітки в 14-16 вже разом живуть і це вважається нормою.
Загалом "Байстрючка" дуже гарно розкриває багато психологічних типів людини й те, як ми поводимо себе у тій, чи іншій ситуації.
Мимоволі ставиш себе на місце Віти, жінка, яка змирилась з тим, що роститиме доньку сама, Варварки, яка дещо дізналась про свого нареченого та інших.
Загалом дуже легка для сприйняття і захоплююча історія про родини, секрети та дітей.