Ця книжка на сто відсотків відповідає своєму підзаголову "Історія однієї мрії". І навіть типу затягнута і нудна інтродукція, на яку, я бачу, багато хто нарікає, дуже в тему, як на мене. Бо без неї це був би звичайний собі тревелог беґпекера. Зовсім інша книжка, коротше.
А тут - про Мрію. Існує думка, що очікування і планування подорожі - це окремий кайф, і я з чим цілковито погоджуюся. Отже, ну як можна було відібрати у Макса добрий шмат кайфу від того, що твоя Мрія збувається, матеріалізується. Від того, що ти клікаєш мишкою - і стаєш на крок ближчим до неї. Від того, що можеш помацати її у вигляді квитків на літак, роздрукованих маршрутів, мап та іншого стафу.
Щодо самої подорожі, то мені самій дуже імпонує такий спосіб подорожувати, бо тільки так можна хоч трошки торкнутися того, чужого, незнайомого світу. А коли ти ще й здійснюєш Мрію, все відчуваєш гостріше, бо ж нарешті! І знаєте що, я дуже рада, що Макса не розчарувала Мексика. Що він отримав усе, що хотів отримати, і навіть,мабуть, більше. І що написав таку класну книжку такою класною мовою, книжку, яка ще раз нагадує нам усім, що мріяти - потрібно. Що здійснювати мрії - теж потрібно. А потім - мріяти знову, але це вже інша історія :)