Три дня чтения в подарок
Зарегистрируйтесь и читайте бесплатно

Зазирни у мої сни

Зазирни у мої сни
Читайте в приложениях:
Книга доступна в стандартной подписке
168 уже добавило
Оценка читателей
4.17

На що здатний батько заради порятунку сина, якого поглинає примара, котра оселилася у снах? Мирону Белінському доведеться шукати відповідь на це запитання самому: його батько покинув родину дуже давно і без пояснень, його друзі не здогадуються про те, що відбувається з маленьким Тео. Мирон проковтне зраду найближчої людини, знехтує порадами лікарів, відмовиться від кар’єри і навіть дозволить ученим зазирнути в мозок свого сина. Та чи допоможе це здолати силу, яка заволоділа думками Тео? Силу, яка поза життям і смертю, поза добром і злом? І чи не занадто високою буде ціна?

Обережно! Ненормативна лексика!

Читать книгу «Зазирни у мої сни» очень удобно в нашей онлайн-библиотеке на сайте или в мобильном приложении IOS, Android или Windows. Надеемся, что это произведение придется вам по душе.

Лучшие рецензии и отзывы
ZanoZZZa
ZanoZZZa
Оценка:
19

За все своє життя я прочитала близько 500 книжок. Читала усе: від фантастики до любовних романів та від детективів і до жахів. До цього часу моїм фаворитом був Стівен Кінг з його сяйвом. Але минулого тижня моє життя перевернулося.
ЗУМС - це ідеал, до якого важко буде кому наблизитися. Ця книга ніби створена для мене! Історія про незвичайного хлопчика, який стає в'язнем своїх сновидінь, або того, що за ними приховується. Чи вдастся його сім'ї врятувати малого, видерти його з цупких лап кошмарів, як вони, Мирон та Єва, будуть поводити себе у скрутні часи і що стане поміж ними?
Це неймовірно! У цій книжці ви знайдете і непросту історію кохання, і трилер, і, безумовно, навпрочуд гарний хоррор! Момент з витріщанням Матео у монітори (чи з моніторів?) - неперевершений! Малий, що стояв біля батька годинами... Чорт забирай, ця книжка лякала мене до усрачки! Я відкладала її, робила глибокий подих, і занурювалася в неї знову. І ось тепер, коли вона закінчилася - від мене ніби відірвали шматок і я не знаю, що робити із своїм життям. Я хочу перечитувати її знову і знову та відчувати той льодяний страх, що і вперше.
Тепер це без сумніву моя улюблена книга! Велике спасибі Максу за цей шедевр, сподіваюся, що попереду ще багато цікавого, моторошного та захоплюючого.
5 із 5, феллас, це 5 із 5.

Читать полностью
Keltika
Keltika
Оценка:
16

Для мене це друга книга Макса і можу сказати, що я відверто погарячкувала з занесенням автора в улюблені. Ні, пише він добре, але не кожна книга однаково вражає та захоплює.

Вчитуватися важкувато, практично монолітний текст з малою кількістю діалогів та купою різного непотрібу типу музичних плейлістів, заглиблень у якісь абстрактні речі, цілих сторінок з якимись науковими (або псевдонауковими) поясненнями, не вдається зануритися в те, що відбувається, с головою.

Також я ніяк не могла зрозуміти чому батьки хлопчика постійно тягнули за щось кота, коли їх дитина знаходилась в такому тривожному стані. Да і наприкінці історії теж було дивно читати про те, як батько дивиться в монітори замість того, щоб бігти на потрібний поверх та рятувати сина. А листи до ФБР з переліком цілої купи подробиць, спостереження за снами хлопчика, переселення душ мені взагалі не сподобались, все це здається перебільшеним, недоречним, зайвим. І інтрига… Інтриги не було, автору вона не вдалась, відразу було зрозуміло хто надрукував того листа, хто знаходився на той час удома і таке інше. Єдине, що було цікаво дізнатися (але теж не дуже інтригувало), це хто такий Аймонт і що йому взагалі потрібно від хлопця.

Я, здається, розумію, чому деякі читачі порівнюють Кідрука з Кінгом, але не можу з ними погодитись. Макс відверто застосовує велику кількість прийомів, які зазвичай використовує у своїх творах Король жахів. Там є і перелік музичних композицій, які слухає головний герой, є веселощі від випускання газів, є суто американське підбадьорення хлопчика «чемпіон», є понівечені долі, є навіть слово, яке повинно відкластися у читача в голові і тому повторюється декілька разів на протязі книги, та виділяється написанням по складах або в дужках (над-ру-ку-вав), немає хеппі-енду, все це дійсно нагадує Стівена, але ще більше підкреслює ту прірву, яка пролягає між авторами. В Кінга це виходить майстерно, в Кідрука виглядає підробкою. До того ж в Макса сюжет пронизаний може і цікавим, але дещо штучним, незграбним екшеном, і це його також викидає зі стежки, якою він крокував вслід за майстром. Тобто пише Кідрук може й непогано, але порівнювати його з Кінгом не можна, це блюзнірство.

Що сподобалось. Сподобалась психологічність твору, сподобалось глибоке занурення одразу в декілька важливих життєвих моментів, сподобалось як автор змалював перші напади, все. НОІМ вийшла набагато кращою, більш довершеною і взагалі крутішою по усім параметрам.

Читать полностью
Chytay-ua
Chytay-ua
Оценка:
13

Бувають моменти, коли ти на місяці викреслюєш зі свого життя книги та все, що з ними пов’язано. Чи то від того, що настрій не такий, чи від усвідомлення, що з власними думками важко розібратись, а тут ще чужі зрозуміти треба. А потім, задумавшись, розумієш, що опинився біля книгарні, в гаманці лежить остання сотня до авансу, на годиннику без п’ятнадцяти дев’ята вечора, а з вітрини на тебе дивиться обкладинка нового роману Макса Кідрука. «Ну все, приїхали…» - проноситься в голові, а далі тиша. Ти починаєш читати.

Ти читаєш її під світлом ліхтаря, поки чекаєш на друзів, читаєш на стадіоні, в метро, під ковдрою о третій ночі, ввімкнувши у квартирі все світло, включаючи напіврозбитий котом нічник. Ти починаєш боятися засинати, десятою дорогою обходиш дитячі майданчики, а взрівши малого з портфеликом, який чалапає додому зі школи, швидко переходиш на інший бік дороги. Але незважаючи на все це, ти з мазохістським задоволенням продовжуєш читати книгу, від якої моторошно, лячно та захопливо. Це «Зазирни у мої сни» Макса Кідрука. Запасіться ліхтариками та валідолом, тому що історія починається…

Коли рік тому Макс Кідрук анонсував написання нової книги, тільки лінивий не кидав у нього тапочками, вимагаючи продовження цілком феноменального для української літератури «Бота» замість незнайомої нікому історії. «Бота» нам доведеться ще трохи чекати, але судячи з того, якою вийшла «ЗУМС», продовження трилогії буде сильно відрізнятись від перших двох книг.

В новому романі ми зіткнулись з абсолютно новим Кідруком. Автор ніби подорослішав, став більш статечним та виваженим, при цьому залишивши за собою усіма улюблену кінематографічність розповіді. Правда, якщо у попередніх творах сюжет нагадував рвані епізоди одного великого полотна, то події у «ЗУМС» розвивались плавно та поступово. Єдине, що залишилось незмінним, – це прописані Кідруком жіночі персонажі. Типажі характеру та поведінки настільки схожі у героїнь різних історій, що в реальному житті вони цілком ймовірно могли виявитись якщо не сестрами, то кращими подругами точно.

Сюжет книги «Зазирни у мої сни» розповідає про 5-річного хлопчика Теодора, який під час нескладної операції пережив клінічну смерть. А повернувшись, прихопив із собою подаруночок з того світу, з яким доведеться розбиратись його батькові, парочці агентів ФБР та науковцям з ЦРУ. І справа тут зовсім не в тому, що ФБР з’являється у Рівному (ми з вами знаємо, що «великий брат» спостерігає за нами), і не в на перший погляд фантастичних розробках таємних лабораторій, а в тому, що, напевно, вперше у своїх книгах Кідрук майже прямим текстом зізнається, що не все можна поясними наукою, є речі, які краще не пояснювати.

Наука та технології у «ЗУМС» відходять на другий план, що цілком може не сподобатись шанувальникам Макса, які звикли читати його твори з «Вікіпедією» на пару. Тут першочерговим виступає, як не дивно таке казати, любов. Адже всі вчинки головного героя продиктовані саме цим почуттям, ну, ще, може, страхом за власне життя, але то так, деталі. В романі багато містики, питань, на які важко знайти логічну відповідь, та реклами конструктора LEGO.

В цілому книга вийшла сильна та не схожа на все те, що ми раніше читали у Кідрука. І що я можу сказати? Такий Кідрук мені сподобався, може, навіть більше за попереднього. Адже після «ЗУМС» дуже важко передбачити, що можна далі чекати від автора.

Читать полностью
Лучшая цитата
Власне, я вже намагався: багато разів відмотував плівку назад, по кісточках перебираючи кожен епізод лише для того, щоб переконатися: жоден із них не був безнадійним чи безвихідним. Я так і не натрапив на момент, пригадавши який зміг би з певністю сказати: тут, саме тут, у цьому конкретному місці повернув не туди.
1 В мои цитаты Удалить из цитат