Три дня чтения в подарок
Зарегистрируйтесь и читайте бесплатно

Рецензии и отзывы на Любов і піраньї

Читайте в приложениях:
6 уже добавило
Оценка читателей
4.33
Написать рецензию
  • mokasin
    mokasin
    Оценка:
    4

    Бразилія - це не тільки Ріо і Копакабана. Це дика природа, де, виявляється, можна співіснувати разом з кайманами, піраньями, ягуарами... Це місце, відмовитись від якого неможливо навіть заради коханої дівчини...

    Перевод

    Бразилия - это не только Рио и Копакабана. Это дикая природа, где, оказывается, можно сосуществовать вместе с кайманами, пираньями, ягуарами... Это место, отказаться от которого невозможно ради любимой девушки...

  • HuppPressman
    HuppPressman
    Оценка:
    3

    Найперше - книга зовсім не про любов (і так я пояснював всім коли називав її назву).

    Я її прочитав і ніби побував в Бразилії по-справжньому, а саме в Пантаналі. Взагалі це надзвичайно велика і заболочена місцевість. Тут мешкає дуже мало людей і немає міст чи селищ. Значну кількість року майже вся його територія знаходиться під водою - бо настає сезон дощів і розливаються річки, водойми; до того ж з гір які його оточують з різних сторін несуться також потоки води. Панталан має величезну, одну з найбільших в світі кількість тварин і птахів на своїх територіях, тут все аж кишить. Перевага його перед Амазонією в тому, що тут не такий густий тропічний ліс і турист може набагато більше побачити. Транспантанейра - недобудована дорога через Панталан. Я познайомився з кайманами - це такі крокодили яких там дуже багато, людей вони не чіпають якщо ті їх не чіпають. Ловив піраній на нарізане м"ясо... моя подорож була чудовою.

    Мені сподобалась манера Кідрука - сучасна, але в межах пристойності. Часто написане викликало усмішку. Найголовніша перевага це реалістичність - він писав про те, що за його словами справді з ним було - і це круто, навіть коли справи ішли не яскраво і висвістлювали автора не з кращого боку. Перші сторінок 100 були дуже цікаві, а далі чомусь стало трохи нудніше і тому книга читалась десь 2 місяці. В 2-х хеппі-ендах я нічого цікавого не знайшов, хоча ідея зарахована. Повиписував багацько цитат.

    Читать полностью
  • DafnaRinger
    DafnaRinger
    Оценка:

    — Я хочу скупатися з піраньями.
    — Для чого? Тобі нічого кращого не спало на думку?
    — Для історії.
    — Для якої такої історії? Ти що, геть прибацаний?
    — Нам потім тебе по частинах через кордон перевозити, чи що?

    Все починається, як завжди, з несподіваної ідеї, яка переростає в справжню авантюру. Проте, на відміну від перших двох тревелогів («Мексиканські хроніки» та «Подорож на Пуп Землі») тут присутня романтична лінія, через яку й закрутилася ця історія, та й ідея податися до Бразилії належала не авторові. І ця подорож відбувається без чіткого, заздалегідь продуманого плану. 

    Звичайно, Кідрук був би не Кідрук, якби подався кудись у Ріо чи на пляжі, як цього хотіли його компаньйони. Звичайно, він обирає мало популярний серед туристів і явно не all-inclusive відпочинок у джунглях, у Пантаналі. Чергова авантюра, яка відкриває зовсім іншу Бразилію, яка виснажує і випробовує героїв на міцність, як фізичну, так і духовну. 

    Звичайно, з книги ми дізнаємося багато чого цікавого про Бразилію, найбільше — про її флору і фауну. Проте цей тревелог нагадує радше натуралістичний посібник... В порівнянні з першими двома, в «Любові і піраніях» дуже мало епічних ситуацій і іскрометного гумору. Так, вони присутні, але не в такій кількості, як в «Подорож на Пуп Землі», наприклад, де щоки боліли від сміху. Зате тут більше сентенцій, роздумів над життям і стосунками. І це по-своєму цікаво. Таким чином, всі три тревелога досить різні між собою, хоча подорожі відбувалися в одну й ту ж частину світу, приправлені авантюризмом і гумором Кідрука.

    Просто в порівнянні з грандіозною Експедицією на острів Пасху, шлях якої пролягав через Еквадор, Перу та Чилі, мандрівка до Бразилії вже не видається такою захопливою, як і розповідь про неї. Думаю, що так здається лише читачам, а автор з нами б нізащо не погодився). Проте справді, після того, скільки всього ми відвідали сторінками «Подорожі на Пуп Землі», бразильська подорож здається значно меншою. По суті, найбільше зацікавлює Пантанал, водоспади Фоз де Ігуасу та ГЕС Ітаіпу (найбільша ГЕС у світі). А ще вражає величина Бразилії та її різноманіття як природне, так і соціальне.

    Та не подумайте, що пригоди в Бразилії нудні, нецікаві й не варті уваги. Вони цікаві по-своєму. Книга читається дуже легко, розважає і разом з тим змушує замислитися про своє життя, про його "застоянність" і спонтанність. Цікаві роздуми про це таки життя в суспільстві та про роль подорожей у людському існуванні ви знайдете на сторінці 26 та 65 відповідно.

    Читать полностью