«Трохи пітьми» читать онлайн книгу 📙 автора Любко Дереша на MyBook.ru
Трохи пітьми

Отсканируйте код для установки мобильного приложения MyBook

Недоступна

Премиум

4.1 
(10 оценок)

Трохи пітьми

244 печатные страницы

Время чтения ≈ 7ч

2013 год

18+

Эта книга недоступна.

 Узнать, почему
О книге

Улітку на далекій полонині Шипіт у Карпатах відбувається молодіжний з’їзд неформалів. Сюди приїжджає Гер, у якого є домовленість із невідомими людьми: вони мають приїхати, аби організувати фестиваль у фестивалі – зустріч самогубців. Упродовж двох днів збираються шестеро майбутніх мерців: юна мазохістка, екстрасенс-невдаха, двійко дівчат із фобією переслідування, розчарований молодий програміст і Гер – панк та алхімік з глибокою душевною травмою. Незрозумілі, несподівані події, герої-неформали, танці навколо вогнища, сеанси «шаманотерапії» не залишають часу на роздуми, вони спадають на всіх без винятку «самогубців», призводячи до драматичного фіналу.

Обережно! Ненормативна лексика!

читайте онлайн полную версию книги «Трохи пітьми» автора Любко Дереш на сайте электронной библиотеки MyBook.ru. Скачивайте приложения для iOS или Android и читайте «Трохи пітьми» где угодно даже без интернета. 

Подробная информация
Дата написания: 
1 января 2004
Объем: 
440676
Год издания: 
2013
ISBN (EAN): 
9789661471848
Время на чтение: 
7 ч.

Simpotjawka

Оценил книгу

Це вже друга книжка Дереша, яку я прочитала і тепер зі 100% впевненістю можу сказати - мені цей автор дуже подобається! Найперше, що можу сказати, привабила обкладинка: людина-зірка лежить колі каміння з рунічними позначками. Одразу налаштовує на щось окультно-містичне. Так і виявилось.

Фестиваль самогубців.
Шестеро заблукалих, понівечених і самотніх душ.
Кожен має свою історію. Закритий в собі. Нікому не довіряє. Прагне спокою і розуміння.
Три дівчини і два хлопці зібралися на водоспаді Шипот, під червоним прапорцем Германа, який прийшов туди першим. Всі персонажі якісь таємничо-підозрілі, знервовані і трохи розгублені. У кожного свій демон, який його мучить, своя частка пітьми. Ці люди починають потроху розбиратися в собі і виганяти з себе зло, за допомогою дядька - екстрасенса. Сподобалось, як автор описував думки і емоції Жанни та психічно-шезофренічний стан Йостика. Правда, не зовсім зрозуміло, що ж таки в кінці кінців стало з Германом... Наче не закінчено трохи вийшло.

Прочитала відгуки читачів, бачу, що дехто вважає, ніби Любко "ганьбить і паплюжить українську мову" та що "цей його твір не має ніякої художньої цінності". Абсолютно не згодна. Так-так, у нього часто проскакують матюки та різні сленгові словечки. Але ж майте на увазі, це СУЧАСНА українська література, яка розрахована на сучасну молодь! Як кажуть - кожному поколінню свій герой. Не подобається - не читайте. Все просто. Особисто я не маю нічого проти (до слова - І. Карпа пише набагато більш розхлябано). Можливо тому, що автору, як і мені, 27 років і мене приваблює його стиль, а ще я давно люблю Львів і їх говірку :)

Я дуже рада, що у нас нарешті з'явився свій контркультурний, альтернативний автор, який пише про наркотичні приходи і глюки, описує метаморфози зі свідомістю, містику, темну сторону душі, демонів і т.д.. Це моя улюблена тема. Я прониклася книжкою, її атмосферою і читати було дійсно круто!

5 сентября 2012
LiveLib

Поделиться

Paragon

Оценил книгу

Вначале я проникалась атмосферой. Оно так классно проникаться, когда то, о чем написано усиливается еще и собственными воспоминаниями :)
В принципе оно-то и рассчитано на тех, кто будет вспоминать. Фишка, ничего не скажешь. Так сразу захотелось куда-то в Карпаты, или в Крым на "зеленый" нуддистский пляж, или на фест какой-нить. С компанией, чтоб поставить несколько своих палаток под флагом, каждый день знакомиться с новыми людьми с дурацкими именами, купаться в леденящей воде, прыгать через костер, подкармливать консервированной фасолью каких-то уже одичавших местных хиппи-аборигенов, заводить мего-умные разговоры о своей принадлежности к какой-либо субкультуре, горланить песни, вымазываться типолечебной грязью, засыпать под звездным небом и просыпаться от нежданных гостей, споткнувшихся об твой спальник, тупить за утренним чаем, просто дышать свежим воздухом, лениться или сходить с ума под настроение, и, и, и... думаю, вы поняли о чем я. Лучше "один раз попробовать, чем"
Это было круто на самом деле.
Во второй части книги были истории. Интересные и так себе. Мне почему-то больше всего запомнилась Жанна. Очень характерный персонаж, что ли. Характерный наверное потому, что часто в жизни случается. И тоже связан с воспоминаниями (слава Богу, не от первого лица!). Девочка, которая росла под стеклянным колпаком. Родители пылинки сдували и втихаря подыскивали выгодного жениха. Или не подыскивали, так еще хуже. Везде ограничения, никакой инициативы, никаких интересов кроме учебы и парочки одобренных цензурой подруг. Это не из книги, это я из жизни. Как же надо нелюбить своего ребенка, чтобы воспитывать в нем всю эту "правильность"? Понятное дело, девочке сорвало крышу. Стало ли лучше - тоже вопрос. Хотя нет, все-таки стало, точно стало. Уж лучше сумасшествие, сигареты, кетамин - чем серость и безысходность. Имхо конечно.
В конце книги ждет хэппиэнд. Хэппиэнды я люблю, хватит несчастливых историй в новостях.

2 февраля 2012
LiveLib

Поделиться

LeRoRiYa

Оценил книгу

ЧИМ ЗАКІНЧИТЬСЯ ЗЛЕТ НЕФОРМАЛІВ?

О-о, це після "Культу" моя улюблена книжку у Дереша. Пролетіла перед очима за кілька годин. Не те, щоб я вважала її стовідсотковим шедевром, але якщо читати Дереша - то в першу чергу саме ці дві книжки - "Культ" і "Трохи пітьми".

Неможливих речей немає. Є недостатня кількість спроб.
15 сентября 2014
LiveLib

Поделиться