Цитаты из книги «Прислуга»

Хто ж знав, що розбите серце так пече.

єдині ліки від раку – це донька, яка не підстригає волосся та носить надто короткі сукні, навіть у неділю: хтозна, яких би вульгарностей я накоїла, якби вона померла

Якби я тебе не бив, Мінні, хто , ким би ти стала.

Не згадуй ім’я Бога намарно, Євгеніє Фелан. Просто трохи підмалюй губи.

Як у нього вперше затерпла стопа й він сказав, що там лоскітно, а я пояснила, що його стопа просто заснула й хропе. І як порадила йому не пити кави, бо стане темношкірим.

Ці слова змусили мене замислитися над тим, що мені навіть не випало нагоди помолитися за Трілора.

Кажуть, хороша служниця – наче справжня любов. Вона трапляється тільки раз за життя