"Хмари" Іван Нечуй-Левицький
Якщо одним реченням-легкою,простою мовою про важливі речі. Ще зі школи(а я читала цей твір разів зо п'ять) мені всього лиш запам'яталися любовні лінії героїв двох поколінь. Тепер взялася перечитувати і була вражена наскільки у творі багата соціально -політична канва. Глобальна русифікація українських вищих навчальних закладів,втоптування у землю всього українського,національного.Київ зветься провінцією,а все хороше тільки у Петербурзі.Українські студенти абсолютно не почуваються своїми у вишах,а змушені виборювати місця під сонцем у грузинів,росіян,інших слов'ян,яким начальство віддає перевагу. Вироджується українська інтелігенція і навіть при свідомих батьках,виростають діти,що не мають поняття,якої вони національності; народний костюм,мова стає предметом осуду і насмішки; слова "народовець","культурник" вживаються виключно у негативних значеннях.... І не видно кінця-краю тому упадку по-суті по нинішній день(
Гарно протиставлене село і місто.Кожне зі своїми недоліками і хорошими сторонами. Село залишилося єдиним оберегом української національної культури,мови на довгі роки.Бо місто хоч і давало мислячій людині розвивати свої здібності,глушило її ж національні почуття... Навіть радикально налаштований Радюк віддав перевагу втекти у небезпечний момент у Петербург,на Кавказ,щоб уникнути можливих неприємностей.
Я однозначно раджу книгу до прочитання!