Три дня чтения в подарок
Зарегистрируйтесь и читайте бесплатно
  • killingdream
    killingdream
    Оценка:
    15

    Звісно, побачивши чергову книгу Карпи, я захотіла дізнатися чим таким новим розродилася о велика неформатна письменниця. Звернула увагу на веселі картинки, які напевно вставлені у книгу заради модних вже енний рік анімешок--бо герої в аніме і справді схожі на картинки у книзі Карпи. Ну але тепер коротко про зміст. Умовно поділила книгу на 3 частини. Першу читала із майже захопленням--вау, що ж там буде далі? А ля схарена пай-дєвачка шукає роботу і пригод на свою п"яту точку і знаходить. Потім на неї ще дивовижнішим чином звалюються гроші, мальчік, гори, таємниці... Третю частину книгу, коли мальчік і дєвачка в Гімалаях, я просто пролистала зі словом "лянгвайліг"(нудно). Зрештою, невже можна прагнути якоїсь якості і сенсу від сучукрліт? :(.

  • malina813
    malina813
    Оценка:
    14

    Перш за все люблю книги Карпи за їх неповторний дизайн, вже такий звичний і рідний. А тут ще й картиночки потішили.
    Взагалі вже нічого нового від авторки і не очікувала, просто з книги в книгу люблю її стиль, смішнючі діалоги та своєрідну "житєйську" філософію. І хай їй закидають, що то взагалі не література, а тільки стидоба на голову, то вже особиста справа кожного.
    Тут можна і посміятися, і поспівчувати черговому нещасному коханню чергової божевільної героїні, і навіть трішечки задуматися над своїм життям. Але зовсім трішечки, щоби не перегружатися. Бо це література, яка не грузить, а просто розслабляє. Добре це чи погано - вирішувати вам.

  • ZanoZZZa
    ZanoZZZa
    Оценка:
    8

    Я, мабуть, дуже оптимістична особа, адже це вже третя, а то й четверта книга цієї "письменниці", яку я мужньо намагалася прочитати. І знаєте шо? Домучила.
    Треба бути дуже богемною блядью, шоби любити таку, з вашого дозволу, літературу.
    Карпа пише так, немовби ідеї спочатку надходять не до її мозку, а до дупи, там перетворюються у відбірний шлак, а потім вже отими пальчиками виливаються на папір. Мені шкода зрубаних для цього дерев. Можна одразу випускатися на сірому туалетному папері марки "Обухів" за гривню вісімдесят п'ять за один рулон. Так і читачам зрозуміло на що вони підписуються, і для Карпи вдалий піар-хід.
    Початок книги дуже вдалий. Карпа, нарешті, спромоглася на книгу, у котрій був закладений бодай якийсь сюжет. Дві сестри - абсолютно різні за характером і зовнішністю одразу привертають увагу. Особливо молодша - Редька. Коли на Редьку починають сипатися довгоочікувані пригоди на одне місце, ти починаєш прив'язуватися до героїні, стає цікаво, що ж там далі.
    А далі - нудота. Такої нудної писанини ще й пошукати треба. Майже усю книгу Редька кудись тіліпається: то в гору, то з гори. Всі її мандри супроводжуються нудними легендами про Китай, описані дивною українською мовою, що є таким характерним для Ірени.
    Вже у кінці авторка здулася нанівець, отже і сам кінець був схожий на пробитий мною у дитинстві гральний м'яч. Але ж йому це можна було пробачити, його так жбурляли.
    Книга "ніачьом" не треба це читати, це сором сучасної української літератури.
    1 із 5, могла б, то й бублика поставила б.

    Читать полностью
  • Veronika-chan
    Veronika-chan
    Оценка:
    7

    "О! Да тут же есть намек на сюжет!" - радовалась я, читая рецензии на последнюю книгу Карпы в моем списке.
    И он действительно был. И даже не намек, а вполне продуманный и целесообразный сюжет.

    Читать дальше (Ахутнг! Спойлеры и ненормативная лексика)

    Как по мне - это лучшее, что она написала. По сравнению с остальными её творениями здесь меньше грязи (секса, травы, мата, в конце-то концов). Меньше спутанных тяжело воспринимаемых эпизодов. Меньше возникало желания при прочтении отбросить книгу в дальний угол.

    • Понравилось:

    + Сюжет неординарен. По крайней мере, я не встречала раньше ни аналогов, ни чего-то даже отдаленно похожего на этот сценарий развития событий. Это действительно интересно, это затягивает. С большим нетерпением ждала развязки и объяснения всех непоняток, происходивших с главной героиней.

    + Сама главная героиня. Эдакий тебе одинокий, страдающий от недостатка информации о своей семье, озлобленный ребенок. Её всю книгу почему-то хотелось жалеть. И мать умерла, и отец черт знает куда делся, и сестра-карьеристка как-то ни к селу, ни к городу. Еще и суженный-ряженный сначала наплел красивых слов о загадочном пророчестве, подающем надежды, а потом оказалось, что он суженный, но не её. Одна только бабушка с пирожками спасает ситуацию. Тем не менее, Редька весьма неплоха. В ней определенно что-то привлекающее есть.

    + В кои-то веки впечатлили заметки пресловутых путешествий автора. Такая приятная атмосфера в описаниях быта народов, живущих в горах... В ней есть что-то неуловимо-уютное и давно забытое. Хотя, я точно не знаю - может, это личный опыт автора, а может и нет. Может, она просто выдумала все это. Но не суть: как бы там ни было на самом деле, а ощущение остается. Ощущение, будто ты сам все это видел.

    + Дизайнер обложки книги отлично справился со своей работой. Красиво. И глаз притягивает. Еще до прочтения хочется оставить книгу на полке просто из-за обложки.

    • Не понравилось:

    - Как ни крути, а грязи здесь было мало только по отношению к остальным её книгам. Так что и трава тебе тут, и навязчивое желание у главной героини склонить заморского паренька к сексу (она и так уже к нему, и эдак... ну обязательно, обязательно надо его оприходовать!), и мат. Много мата все-таки. После того, как я читаю книги Ирены Карпы, украинский язык начинает ассоциироваться у меня с "блять піздєць".

    - Написано слабо. Не дотягивает произведение, и все тут. Да, идея есть, атмосфера есть, все есть. А написано - слабо, к сожалению. Нет сильного слога, фразы часто запутанные, кое-где в тексте приходится возвращаться и перечитывать заново.

    - Чего-то мне не хватило в этой книге. И Дордже как-то очень внезапно ретировался (да неужели после всего даже попрощаться не вышел бы?), и в описании дальнейших событий в жизни Редьки не было тех деталей, которые хотелось узнать. И концовка как-то не оправдала моих ожиданий. Слишком расплывчато - нет у истории твердой точки.

    - Я не знаю, кто именно выбрал такой шрифт для текста... Но, господи, это отвратительно. Может и смотрится необычно, но читать и воспринимать текст, напечатанный этим адским шрифтом, очень тяжело. Даже осадок какой-то неприятный остался из-за него. Фе =\

    В общем, я не жалею, что купила эту книгу. Она лучше, чем Перламутрове Порно . И уж точно гораздо смысловее, чем Bitches Get Everything . Это радует.
    Определенно не могу поставить её в ряд со своими любимыми книгами, но в ней спрятано что-то особенное.

    Читать полностью
  • LeRoRiYa
    LeRoRiYa
    Оценка:
    6

    Нічого особливого. Читалося повільно, нудно й без цікавості.
    Не подобається мені жоден прочитаний твір Карпи.
    На жаль.
    Слава Богу, є багато авторів українських, які більше варті уваги.