Три дня чтения в подарок
Зарегистрируйтесь и читайте бесплатно
Написать рецензию
  • Nadiika-hope
    Nadiika-hope
    Оценка:
    13

    Не знаю, читает ли кто-то книги Карпы, в поисках глубинных смыслов. Если да - удачи, ребятки. Говорят, даже синдром отдельный есть, как раз для таких, "в поиске".

    А с людям, умеющим читать литературу, прекрасную в своей ненавязчивость, напишу тут пару строк. Да, Карпа родила двоих девочек, если кто не в курсе. Да, она с ними путешествует. Да, ее "бюджетно" мне сейчас совершенно "нереально-где-такие-деньги-брать". Но хорошо ведь пишет. Одну звезду скинула за пару-тройку политических строк, которые (хоть и остросоциальны, как это ныне модно называть) совершенно, на мой вкус, неуместны. Но это сугубо личное.

    В остальном, ребята, это смех и слезы. Иронично, красиво, местами - саркастично, мама двоих детей рассказывает о себе и мире. Питание, проживание и переживания, восхищения, разочарования и, конечно, Путешествия.

    Правильно говорят, что в книгах мы ищем, в первую очередь, самих себя. Я нашла в этой книге много созвучного и понятного мне самой, и могу с уверенностью сказать: читайте! Читайте, те, кто боится выйти за предел хлорированного бассейна, протирает яблоки по двадцать раз тремя салфетками, читайте, кто планирует поехать только туда "где Вася отдыхал в прошлом году, говорит, модно". И если хоть один человек, прочитав этот текст, сорвется в спонтанный автостоп до соседнего города, думаю, книга удалась.

    Читать полностью
  • Harmony_
    Harmony_
    Оценка:
    2

    Книжка читається легко та весело. Вже на середині хочеться зібрати рюкзак, дітей і вирушити в гори, чи до моря, чи в Париж - світ-за-очі) Бо важко непогодитись з Карпою - з появою дітей життя не закінчується, а подорожувати- це цікаво і корисно.
    Це не збірник порад, а "пинок під зад" тим, хто ще сумнівається. Особисто я ніколи не сумнівалась і наше маля регулярно лазить у гори, і не тільки українські. Тому мені просто було приємно почитати записки "однодумця". А чому у Карпи дійсно можна повчитись - то це оптимізму і терплячості.

  • kravchenko_olly
    kravchenko_olly
    Оценка:
    2

    Книгу прочитала на одному подиху... Подарувала книгу подруга на Миколайчика, але напружені півроку на написання диплому мені не дали одразу прочитати цю книгу... Читаєш з посмішкою, і уявляєш так ніби з тобою відбуваються всі ці пригоди... Дуже цікавий підхід до виховання дітей!!! Оригінальність книги - в тому, що це щоденник із життя, вміщений на 200 сторінок)))

  • nezdara
    nezdara
    Оценка:
    1

    наспраді, читала книгу 2 місяці, наче кота за яйця тягнула. чи то від папіру відвикла, чи то ще якась хворь. але книга тягнулась довго. мабуть її треба було проковтнути за ніч, але вночі читати папір можна тільки на унітазі (нікому не заважаю, ніхто не дістає), нажаль/нащастя то тільки стендаль достойний читання в вищездананому священному місці. вибач, карпа, не доросла))