Три дня чтения в подарок
Зарегистрируйтесь и читайте бесплатно

Одного разу…

Добавить в мои книги
19 уже добавили
Оценка читателей
4.67
Написать рецензию
  • heartless_yeah
    heartless_yeah
    Оценка:
    8

    Вкотре впевнилась, що коли не читаєш рецензії і не маєш ніякого уявлення про книгу - набагато цікавіше. Ти не знаєш, чого від неї очікувати і формуєш виключно власну думку. Я купила цю книгу, тому що повинна була щось придбати в Книжковому Клубі. Вона виявилась у мене "дорожньою" книгою, бо я читала її в основному в метро, рідше - в іншому транспорті. Що я можу сказати? Мені дуже сподобалось. Взагалі, коли ти отримуєш якусь додаткову інформацію з книги - це вже добре. Я дізналась такі речі:
    - те, що Ірен Роздобудько родом з Донецька;
    - цікаві українські слова: папертя, блискітки, фальбанки;
    - дізналась, хто такий шпрехшталмейстер;
    - вперше почула про Вадима Перельмана, котрий є американським кінорежисером, родом з України, найвідоміший його фільм - "Будинок із скла і туману", ще й доречі екранізація;
    - дізналась, що Ніна Миколаївна Грін (дружина Олександра Гріна) жила у Києві, "на вулиці Івана Кудрі, на розі непоказного будинку";
    - і що є така Юлія Первова і її книжка "Спогади про Ніну Миколаївну Грін" з однією детективною історією( не буду ж я вам всі карти розкривати, а то нецікаво вам буде читати) та всяке інше.
    Я знайшла твори, котрі цікаво було б почитати -Андрухович "Рекреації", Роздобудько "Гудзик", знайти ту книжку Юлії Первової, Паустовський "Повість про життя", прочитати про Юру Покальчука та інше.
    Ну і книга подарувала низку гарних цитат. А ще наші думки багато в чому схожі. І я захотіла потрапити на Форум видавців у Львові(шкода, що в цьому році прогавила!).
    Не хотілось перегортати останню сторінку, книга стала для мене такою близькою. Взагалі, читати автобіографічні твори - це щось інтимне. І я начебто кожен день зустрічалась з Ірен і слухала її історії. А потім вона просто зникає з мого життя. Це єдине, що мені не подобається в книгах - рано чи пізно треба попрощатись з тією чи іншою історією.
    Моя рецензія перша і поки що єдина..мабуть, вона мала б бути краще написаною. Але маємо те, що маємо. Я б порадила всім цю книгу. Дуже цікава, пізнавальна та життєва.
    П.с. І вона вкотре підтвердила мою віру в долю.

    Люди можуть усе життя ходити одними й тими самими стежками багато років - і не зустрітися. А потім зненацька, поза законами життя, але за законами дива - все ж таки зупиинитися і поглянути одне одному в очі: "Чи подобаються вам ці квіти?.."
    Тому що закони дива набагато сильніші. Потрібно лише в це вірити.
    Читать полностью
  • HelgaSunnyBookLov...
    HelgaSunnyBookLov...
    Оценка:
    1

    С этой книги началось моё знакомство с чудесной Ирэн Роздобудько. Коротенькие рассказы-истории из жизни так ярко показали мне какая чудесная женщина прячется за этим именем. Благодаря некоторым вот таким воспоминаниям я почувствовала даже некоторе духовное родство с автором, настолько душевно и открыто она пишет!
    Вообще я не очень люблю рассказы, но эта книга запала мне в душу, ведь она о жизни такой простой и такой необычной личности.

  • NardinoUnkings
    NardinoUnkings
    Оценка:

    У цій книзі Ірен, відкриває душу для свого читача, показуючи своє життя таким , яким воно є. Відсутність послідовності та логіки у побудові, дає відчуття читачу, що він розмовляє з авторкою віч на віч. Вона дає поштовх щоб подумати про... все. Про телебачення, яке зомбує людей, і про письменників, які пишуть книги, незважаючи на фінансову НЕ підтримку держави для літератури, про стосунки, складні, але не менш красиві та жахливі, про гідність та дорогоцінності (не тільки матеріальні), про значення слова Успіх та безхмарне життя (як нам здається )за кордоном, про дороги (асфальтні і не тільки ) та існування дружби... Тих ПРО багато, але всі вони змушують подивитися на свою рутину, яка захоплює та поглинає. На життя, яке має повороти, виверти, незаплановані зупинки та швидкісні магістралі, але від цього стає, ще більш цікаве, нещадне та прекрасне. Книга, яка навіює тепло, душене тепло, а також потребу дій зробити чи попробувати щось нове, щоб сказати "Одного разу...".
    Книжка для тих, хто хоче позайомитится з життям авторки і для тих, хто хоче зрозуміти себе, тобто для всіх. Як визначила сама Ірен роман -- неправильна книга, тому вищенаписане теж можна вважати неправильним, але то вже, "як кому піде"!

    Читать полностью