Три дня чтения в подарок
Зарегистрируйтесь и читайте бесплатно

Рецензии и отзывы на Тамдевін. Вовчі історії замку Гербуртів (збірка)

Читайте в приложениях:
17 уже добавило
Оценка читателей
4.83
Написать рецензию
  • Natali39419
    Natali39419
    Оценка:
    12

    Поширена думка, що жіноче чтиво не гідне займати місце у книжковій шафі освіченого буквоїда. Разом з тим навряд чи хто здивується, побачивши на полиці твори англійки Шарлотти Бронте чи француженки Франсуази Саган. Попри відверто «жіноче обличчя» цієї письменницької спадщини, вона по праву займає вищі щаблі на олімпі літературної класики.

    Творчість Галини Вдовиченко — приклад якісної феміністичної прози в сучасній українській літературі. Дебютувавши з романом «Пів’яблука» та отримавши за нього відзнаку на «Коронації слова-2008», пані Вдовиченко продовжила й розвинула свій романтично-казковий стиль у романі «Тамдевін».

    Жіночий світ, у якому штучні матеріальні пріоритети витіснили традиційні сімейні цінності, дауншифтинг, коли люди тікають від суєти великих міст у природне середовище, — лінії, які переважають у творі. І в цьому запорука його успіху, оскільки авторці вдалося вловити й передати настрої, що чимдалі більше притаманні нашому суспільству.

    Історія кохання жительки мегаполіса, успішної та забезпеченої кар’єристки, з одного боку, та науковця-відлюдника, що присвятив себе вивченню життя вовків у карпатських лісах, з другого, не дадуть занудьгувати. Сюжет — не менш динамічний і насичений, ніж у «Пів’яблука». Смачно приправлений аутентичними легендами з вуст баби Каськи та містичними епізодами навколо замку Гербуртів, роман має поділену на дві частини структуру. Жіноча і чоловіча половини — два життя, два світосприйняття, дві історії чоловіка і жінки, що нарешті зустрічаються поза межами реальності, простору і часу.

    Роман «Тамдевін» — це поетика Франсуази Саган, традиційність Шарлотти Бронте, романтика Ірен Роздобудько та казковість самої Галини Вдовиченко. І, як показує практика, жінки не лишають поза увагою такий мікс. Книжку молодої письменниці розбирають швидше, ніж видання визнаних українських авторів...

    Читать полностью
  • LeRoRiYa
    LeRoRiYa
    Оценка:
    12

    Пам'ятаю, що попросила її прочитати в подруги й прочитала за один учбовий день (тобто, на всіх парах займалася читання забувши про все на світі). Не дуже гарне заняття, як для студентки, але я отримала справжнє задоволення без жодних докорів сумління.

  • Zosia96
    Zosia96
    Оценка:
    10

    Спойлери!

    "Тамдевін" перша книга Галини Вдовиченко, прочитана мною.
    Що я можу сказати?Мабуть, чекала чогось іншого.Я сподівалась прочитати про те, як зміниться життя головного героя і вовків, після появи головної героїні. Тобто не кілька речень про те, що Дункан можливо "утік" через ревнощі до Юрія, або про те, що Кум вирішив брати приклад зі свого наставника і теж "остепенився". Я хотіла взаємодії Анни з вовками. Цього не було. Як і взаємодії Анни з Юрієм. Тільки зовсім трошечки..:)Адже перша половина книги розповідає про те, як уродженка Львова, "талановита" художниця(за яку добру частину роботи роблять інші), вирішує поїхати у Карпати, до своєї подруги студентських років, щоб відпочити від ритму міста та свого цивільного шлюбу. Друга ж половина оповідає нам про життя головного героя Юрія, науковця і дослідника, що зважується на експеримент у горах. Лише на кількох останніх сторінках нам коротко розповіли про його взаємини з Анною.

    Тим не менш!
    Від мене книга отримує високу оцінку за чудові описи карпатської природи(саме завдяки відпочинку серед гір, Анна знову змогла малювати свої твори самостійно), описи звичаїв та життя тамтешніх мешканців. А які легенди! У мене перехопило дух. Чого тільки варта була розповідь про домового, що залишився у будинку Знахаря, після його смерті. Я щира фанатка містики, тому не можу поставити книзі низьку оцінку(хоч і містики було не надто багато):)

    Читать полностью
  • fleriana
    fleriana
    Оценка:
    8

    Два кусочка жизни, вечные инь и янь - два взгляда на жизнь, на одиночество, на судьбу. Прекрасное небольшое произведение о женщине, которая приехала в гости к подруге в высокогорное Карпатское село, уехав от любимой работы, которая хоть и приносит радость, но вытягивает все силы; от уже нелюбимого мужа, который медленно спивается; от отсутствия вдохновения. С другой стороны, успешный ученый, у которого появляется шанс сделать уникальный проект - воспитать осиротевших волчат и жить рядом с ними в волчьей стае. В особенности на фоне изменившей жены привлекательно выглядит такое затворничество.

    Ничего нового, да? Типичный чиклит о успешной телочке, которая встретила наконец-то своего мачо-мена. Может быть и так, но вся история невероятно красива, приправлена карпатским фольклором и невероятно красивым языком. Книга не цепляла на 100%, но дыхание во время чтения жизни волков перехватывало. А полностью переставала дышать на единственной сцене секса, описанной так красиво, так чувственно и сказочно, ни разу не встречала такого подхода к такой деликатной теме.

    Хм, то ли я тупею, то ли яичники медленно захватывают мозг, то ли сам мозг после всего этого вокруг кипит и не воспринимает сложной мировой литературы, но "Тамдевін" так вовремя попал ко мне в руки, улучшив настроение, подарив улыбку и, что уж, веру в то, что у всех точно все будет хорошо.

    Читать полностью
  • miss_Tanya
    miss_Tanya
    Оценка:
    8

    Беручись за читання книги "Тамдевін" навіть не уявляла, наскільки вона мене вразить! Думала, читатиму тільки про шалене кохання, а насправді історія з науковим відтінком, художньою красою та неперевершеними пейзажами Карпат. Кохання було, але про це пізніше...
    Галина Вдовиченко знайомить читача з трьома історіями: Анни, Юрія та вовків. Так, вовки являються ключовими героями, адже саме з ними, їхньому самобутністю автор порівнює людей.

    Як розумні істоти люди мали б поводитися відповідно до вимог усвідомленої відповідальності, насправді ж демонстрували й демонструють цілком протилежний тип поведінки. Деяким людям та людським спільнотам варто повчитися у вовків: їхня відданість співтовариству викликає повагу. Вовк готовий захищати своїх, він піклується про молодших родичів і має сильніші, ніж у людей, заборони на вбивство собі подібних.

    Головними ж героями людської статі є художниця Анна та науковець Юрій. Спочатку про життя кожного з них автор розповідає окремо.
    Анна - львів'янка, за десять років до початку описаних подій поїхала до Санкт-Петербургу робити кар'єру. Тепер відома художниця ненадовго повертається в казковий Львів, а звідти їде в гості до подруги в невеличке карпатське село. Саме тут її чекає доля.
    Юрій - в його житті сталась неприємна подія, через яку чоловік прийняв важливе рішення - поїхати далеко в гори з метою дослідження життя вовків в їхньому середовищі. У нього тепер три брати - войовничий Кум, загадковий Дункан та рудий Гай.

    Юрій познайомився з ними, коли малі вовченята втратили своїх батьків. Півтора роки дружби були цікавими і незабутніми.
    Ну а тепер - кохання: дві долі - Анни та Юрія - поєднуються. Випадково, неочікувано, але так бажано!

    Анна буде зі мною, решта не має суттєвого значення. Виявиться вона мовчункою чи балакухою, з дітьми чи без, віртуозною кулінаркою чи недотепою, для якої борщ - вища кухонна математика. Я знайду її.

    Цікаву роль відведено Марійці - подрузі Анни. Саме вона жила в невеличкому карпатському селищі, куди приїхала Анна. Жила спокійним, простим життям. Її мислення, ставлення до життя, побуту, матеріальних речей просте та невимушене, без гонитви за славою, багатством та розкішшю

    Люди живуть, ніби вони тут головні й усе вирішують. Дивлюся на тих, хто видереться вгору, і на тих, хто доповзає, та думаю собі: мовчати їхні інстинкти...Гроші від головних негараздів не захистять: імунна система уся в дірах, нерви розсипаються на порох, в душі - неспокій, у сім'ї - корпоративна етика замість почуттів. Богатьох тримають не почуття, а спільний бізнес, спільні інтереси.
    Більшість законів порушено, за що рано чи пізно прийде покарання...От тобі і шлях до гармонії...І з природою так само чинять - як насильники. Зі своєю вільною натурою - як гвалтівники. А я маю острівець...На ньому далеко не усе, як має бути. Але я залишусь на призначеному мені місці.

    Родзинки книзі додають і чудові пейзажі Карпат

    та вулички прекрасного Львова

    Читать полностью