«Ось відкрита долоня (збірник)» читать онлайн книгу 📙 автора Галины Вдовиченко на MyBook.ru
image
Ось відкрита долоня (збірник)

Отсканируйте код для установки мобильного приложения MyBook

Недоступна

Премиум

5 
(2 оценки)

Ось відкрита долоня (збірник)

174 печатные страницы

Время чтения ≈ 5ч

2016 год

16+

Эта книга недоступна.

 Узнать, почему
О книге

Маленькі історії про життя, так само беззахисне і чесне, як відкрита долоня… Колись, до війни, старенькі бабусі чи улюблені тітоньки давали їм прості поради, як жити: любити себе, любити світ. Одначе тепер ці молоді жінки і юнаки, брати і сестри, рано посивілі чоловіки і самотні дружини стали мудрішими за своїх батьків, бо життя набуло для них особливої цінності. Бо в цьому житті – спогади про зустріч закоханих у світлій залі аеропорту імені Прокоф’єва, молитви до італійського святого про диво не для себе – для батьківщини, сміливість нарешті відкинути старі болісні стосунки, розуміння, що колись на святковій львівській площі Ринок ти випадково передбачив цю війну…

читайте онлайн полную версию книги «Ось відкрита долоня (збірник)» автора Галина Вдовиченко на сайте электронной библиотеки MyBook.ru. Скачивайте приложения для iOS или Android и читайте «Ось відкрита долоня (збірник)» где угодно даже без интернета. 

Подробная информация
Дата написания: 
1 января 2016
Объем: 
314121
Год издания: 
2016
ISBN (EAN): 
9786171218741
Время на чтение: 
5 ч.
Не бігай за білками Не минуло й п’ятнадцяти років, як моя люба тітонька дала мені нову пораду. Другу за все життя. Це мене неабияк здивувало, бо тітка Люба порад не дає. Принципово. Незважаючи на свій похилий вік та багатий життєвий досвід, за що й люблю. Коли мені було років сім, а їй відповідно близько сорока, ми гуляли в парку. Я тремтіла від урочистого нетерпіння, стискаючи в долоні горішки. Намагалася нагодувати рудих пухнастих білок – вони наближалися дрібними квапливими перебіжками, нашорошували вушка, поблискували очками-гудзиками. Але від найменшого поруху назустріч кидалися геть, видряпувались стовбурами, губилися у верховітті каштанів. – Не бігай за білками, – зронила тітка. – Просто розкрий долоню. І я, на диво, послухалася – припинила метушитися, присіла навпочіпки в розсипи покрученого, опалого листя. Стишилася, намагаючися не шарудіти. Цок-цок-цок горішком до горішка – вистукувала ледь чутне запрошення вертким пострибункам. Довго чекати не довелося. Вони вигулькували зі своїх сховків, обережно наближалися до нерухомої дитячої фігурки, блискавично вихоплювали гостину з долоні й влаштовувалися неподалік розгризати смаколики. Мені на втіху. Не бігай за білками, просто розкрий долоню – це була слушна порада. Я її не раз згадувала в багатьох випадках, коли зайва суєта та надмірна активність могли лише зашкодити. І ось – стільки років по тому! – нова порада від тітоньки Люби: спостерігай за людьми. – За якими людьми? – не второпала я.
13 февраля 2018

Поделиться

Автор книги