Цитаты из книги «Великий Гетсбі = The Great Gatsby»

Вправи з красномовства і для доброї постави

Щоразу, коли тобі раптом захочеться когось осудити, – сказав він, – згадуй, що не кожному на цім світі випали переваги, які маєш ти.

проковтнувши наступну фразу, занурився в стан сомнамбулічної відчуженості.

В університеті я захоплювався літературними вправами – протягом року навіть писав пишномовні, претензійні передові для «Йєльського вісника» – і тепер хотів удосконалитися на цій ниві, щоб знову стати найвужчим з усіх вузьких фахівців – так званою всебічно розвиненою людиною. Між іншим, я кажу це не для красного слова – зрештою, життя бачиш найліпше, коли спостерігаєш його тільки з одного вікна.

Хоч би яке блискуче майбутнє чекало на Джея Гетсбі, та поки що він був хлопцем без цента в кишені, без минулого, і офіцерський мундир, що правив йому за плащ-невидимку, міг будь-якої миті впасти з його плечей. Тож він не гаяв часу. Він брав усе, що міг узяти, пожадливо, хижо, – так узяв він і Дейзі одного тихого жовтневого вечора, взяв, добре знаючи, що не має права торкнутися навіть її руки

і, як завжди о цій порі, я сповнювався вірою в те, що з настанням літа почнеться нове життя.

Ще будучи зеленим і вразливим юнаком, я дістав від батька пораду, яку запам’ятав на все життя. – Щоразу, коли тобі раптом захочеться когось осудити, – сказав він, – згадуй, що не кожному на цім світі випали переваги, які маєш ти.