Документальна історія про загибель пасажирського пароплава "Лузитанія", що змінила хід світової історії. Моторошно усвідомлювати, що це все сталось через недбалість, а що найголовніше, через свідому недбалість. Адже велика кількість небезпечних фактів просто приховувалась. Влада Британії, наражаючи судна на таку небезпеку, хотіла спричинити конфлікт між США та Німеччиною, привернути увагу Сполучених Штатів та залучитися їх підтримкою. Черчилль казав: "З нашого боку, нам потрібно, щоб тут ходили кораблі - чим більше, тим краще; а якщо в якогось із них будуть проблеми - так іще краще".
Нажаль Перша світова війна не мала ні правил, ні кордонів.. і ця історія є черговим підтвердженням.
Постає питання: чому корабель кинули напризволяще, коли прямо на його шляху чекав відомий убивця кораблів та людей?
Сама історія не може залишити байдужим, адже це все реальні події, реальні люди, реальні смерті.. від чого просто перехоплює подих.
Це друга, прочитана мною, книга Еріка Ларсона і , мабуть, остання :( Ні "Диявол в білому місті", ні "Постріл з глибин" не змогли затягнути мене з головою у вир подій.. книги читались повільно та без особливого натхнення.