Правда була в тому, що життя моє безглузде. Я нібито жив-жив, ішов-ішов і прийшов до прірви, і ясно побачив, що попереду нема нічого, крім погибелі. Ні зупинитися не можна, ні назад не можна, ні заплющити очі не можна, щоб не бачити, що попереду нічого немає, крім омани життя і щастя, і справжніх страждань та справжньої смерті – повного знищення. Зі мною сталося те, що я, здоровий щасливий чоловік, відчув, що не можу більше жити, – якась нездоланна сила вабила мене до того, щоб позбутися життя.