Я чекала зовсім іншого - звикнувши до високої планки "П'ятої Саллі", "Квітів для Елджернона", "Таємничої історії Біллі Міллігана", чекала такого ж рівня від "Притулку пророцтв". Але вийшло "такое", на четвірочку з великою натяжкою.
.
.
Взагалі перша думка - книга буде про героїню з розщепленням особистості і події на цьому фоні. А вийшло навпаки та ще й про діяльність терористичних організацій. І все б нічого - десь приблизно на 60 сторінці те, що відбувається, почало мене захоплювати, але кінцівка перекреслила все. Таке ж відчуття було після прочитання "Дівчини в тумані", коли автор довго підводив до фінальної точки, нагнітав атмосферу, а потім взяв і посміявся з читача абсолютно зім'ятою розв'язкою. Склалося враження, що Кіз не встигав на ланч і закінчив аби як, лиш би закінчити.
.
.
Із плюсів - Кіз дає нам трохи історії, взявши за основу дві реальні терористичні організації: "Сімнадцяте листопада" і "Моджахедін-е-Халк", розповідає про закони шаріату, грецьку міфологію, психотерапію. Загалом читати було цікаво, хоч враження від книги і зіпсувала ніяка кінцівка.
3,5 Рейвен із 5.