Ревнивці втомлюють набагато більше, аніж навіть божевільні.
Переслідування ревнивцем Стрибогом Птахи та Перуна, яке до речі роспочалося в другій книзі циклу, протягом усієї третьої частини так і не дійшло свого логічного завершення. Як і ще дві великі сюжетні лінії.
Тому якщо ви збираєтесь прочитати цю книгу в пошуках відповідей на питання попередніх частей, то тут їх катма.
Авторка відпрацьовує всі свої старі сюжетні ходи по другому колу: зраджені дружини, позашлюбні діти, несподівано відкривається чиєсь батьківство, ревнивці та ревнивиці всіх мастей. Та куди ж без улюбленного прийому - філлерні флешбеки, рюмсання на декілька сторінок поспіль, переказ всіляких легенд та оповідок. В цій частині переказали навіть "Колобка":
Це казка про те, як наші праматір та прабатько, дід та баба тобто, спекли сонце, для того, щоб воно вранці сходило і дарувало усьому сущому життя. А увечері його обов'язково з'їдала ніч. День закінчувався, сонце вмирало, щоб уранці знову дід та баба його спекли...
Але переказ казки то не найгірше. В першій частині цієї книги, розділ третій, від слів:
Він дивився на неї з болем в очах...
і до слів:
Вона все згадала.
Ми маємо дослівну копію закінчення десятого розділу, другої частини, другої книги циклу!
Ціла сторінка тексту (наче Ctrl+C; Ctrl+V) перемістилася з другої книги в третю. Нащо було таке робити?!
Можна ж було переоповісти цю сцену іншими словами, а не копіювати!
З беззаперечних плюсів треба відмітити оздоблення обох форзаців книги деревом родинних зв'язків, яке містить сюжетні спойлери до всіх трьох книг циклу, тому будьте уважні.