Насправді я була однією з перших читачок цієї книжки на Лайвлібі. Однак рецензія зрештою назріла тільки зараз, коли вже нарешті вийшло довгоочікуване продовження циклу.
Завжди обирає серце
Прописна істина, червона нитка всього циклу. Любов і ненависть, кохання й зрада, ревнощі й гнів, від яких зриває дах і вирує кров, світло й темрява на межі Хаосу й вибір, вибір, який вирішує все.
Мальва Задорожна - звичайна школярка з нашого з вами досить стандартного світу - ані світлого, ані темного, ані сірого, якогось такого змішанобарвного (чогось прийшов у голову цей дивний неологізм) - навіть не знала, що вона насправді донька всемогутнього темного бога Стрибога й амазонки Верхи, онука страшного й величного Мора - повелителя темного світу й богині смерті Мари. Як і будь-якій безсмертній, Мальві належить зробити вибір - бути їй темною або світлою, на чий бік у вічній боротьбі добра зі злом їй стати.
Особисто я уявляю героїв інакше, проте зовсім не вмію малювати, тож приблизно щось таке:
Мор (як вершник кінця світу)
Мара
Перун
Птаха
Стрибог
Мальва в Яровороті
Остап
Ця книжка має більше сюжетних ліній і більше героїв, ніж попередні. Вона задає ще більше питань й дає мало відповідей. Зате ми зрещтою дізнаємося більше про Остапа, його походження, родину, про Дужа. Перун дуже цікавий персонаж, як і відкрита у нових постатях Птаха. Від Леля й Полеля я взагалі в захваті, а от Лада здалася мені жіночим втіленням Стрибога - так само від ревнощів не тямить, що робить.
Сірі тим часом усіма силами обробляють Стрибога, аби перетягти його на свій бік. От вже я хвилювалася! Та й не тільки за Стриба...
Взагалі, закрити цю книжку, не дочитавши її, годі й сподіватися. Збожеволієш від очікування розвитку подій, тож перш ниж братися до читання, краще відкладіть усе, чим ще плануєте займатися принаймні на одну ніч або день.
Дуже допоміг форзац книжки у розумінні того, хто є хто, бо інакше довелося б самій креслити схему. Тож вам її теж скину на допомогу.