Нарешті дійшли руки до цього безперечного класика.
Що можу сказати?
Повість просякнута провиною інтелигенції перед народом. Поки інтелигенти мучаються, народ розважається належним чином: коней краде, бідкається, тероризує наймичок та пліткує.
Все це поєднуєть з насправді чистими, безгрішними особистостями, які фігурують на сторінках повісті.
Ми любимо контрасти.
Ми цим живемо.
Якийсь ідеалістичний реалізм...