нього справи. Ми роздивляємося засіяне зірками небо. І...➤ MyBook
image

Цитата из книги «На межі самотності»

нього справи. Ми роздивляємося засіяне зірками небо. І в цю мить я чомусь почуваюся так затишно, що вперше сприймаю байдужість Усесвіту як щось втішне. Ліз натомість поглядає на мене збоку, і кутики її рота здіймаються в усмішці. – Що таке? – питаю я. Вона не відповідає. – Та кажи вже, в чому справа? Але Ліз мовчки повертається до будинку. Пізніше, коли всі інші вже сплять і я саме збираюся вирушити на свою нічну прогулянку до кафе, я помічаю Ліз на дивані у вітальні, в піжамі й з гітарою в руках. Вона не помічає мене і спочатку бринькає щось незрозуміле, але поволі починає награвати одну знайому мені з самого дитинства пісню. Я не
11 января 2018

Поделиться