ESET_NOD32

Львiвська гастроль Джимі Хендрікса

Львiвська гастроль Джимі Хендрікса
Читайте в приложениях:
Книга доступна в стандартной подписке
12 уже добавило
Оценка читателей
4.0

«У житті найцікавіше – це життя», – сказав одного разу Андрій Курков, звертаючись до своїх читачів І його новий роман «Львівська гастроль Джимі Хендрікса», де переплітаються дійсність і вигадка, де немає межі між реальністю і сюрреалізмом, яскраве тому підтвердження Над сухопутним Львовом літають чайки, і в місті часом пахне морем Колишні хіпі в компанії з екс-капітаном КДБ збираються на Личаківському цвинтарі біля могили американського рок-співака і гітариста Джимі Хендрікса А по стародавніх вулицях міста носиться ночами старенька іномарка з людьми, жадаючими вилікуватися

Читать книгу «Львiвська гастроль Джимі Хендрікса» очень удобно в нашей онлайн-библиотеке на сайте или в мобильном приложении IOS, Android или Windows. Надеемся, что это произведение придется вам по душе.

Лучшие рецензии и отзывы
n-shevchuk
n-shevchuk
Оценка:
4

мені ця книга просто таки пахла кавою)) весь час, поки я її читала.
читала недовго - Курков пише, ніби розповідає, читається швидко і легко.
закінчення дещо розчарувало... автор ніби втомився насамкінець, фантазія закінчилась (?) чи може, в тім і задум - показати, що всі розгадки дуже прості, а люди зазвичай люблять все ускладнювати.
Львів з його довгими і не дуже вулицями, багато кави, кохання, певна інтрига та містика, - читати цікаво, однозначно (особливо для львів"ян), але це не з тих книг, що закликають до якогось переосмислення, чи надовго залишаться в пам"яті.
ну, це лише моя думка - маєте право зі мною не погодитись))

mokasin
mokasin
Оценка:
2

Якщо би мені хтось переповів, про що ця книга, я б її не узявся читати. Я й зараз не розумію, як можна було читати про усе і водночас ні про що. Направду якась містика, адже з цікавістю читав те, що врешті-решт виявилося не таким уже й цікавим. Ось такий каламбур.

Лучшая цитата
знайомим. Я на собі перевірив: якщо кожного дня його слухати, він приносить щастя. Просто мало хто його слухає в країні. Тому і країни як би немає… Ви друзям роздайте, нехай слухають. І нехай кожен із них теж по п'ять копій зробить і своїм друзям роздасть. Розумієте?
– Це як лист щастя, чи що? – запитав Тарас.
– Це – гімн щастя, листи ж не звучать! Та й ніякої від них користі! Я сам перевіряв! А ось у ньому, у гімні, закодовано щасливе майбутнє нації, але збудеться воно, тільки якщо вся нація його слухатиме. Щодня! І по багато разів!
В мои цитаты Удалить из цитат