Цитаты из книги «Коли повертається веселка»

азвою «Помірки». «Я лежу в Помірках», — каже хворий, і напрошується порівняння: потьмяніти, померти. Кожен харків’янин

подивилась на годинник. Десять хвилин по сьомій. Оксана Прокопівна вже давно поралась на кухні. Таня замоталась у рушник і вийшла з кімнати. Вчителька тримала в долоні якісь капсули. — Доброго ранку! Ось, п’ю від тиску і остеопорозу. Не допомагають, а я все ж п’ю, дурнувата стара! — Ви не стара. — Таня усміхнулась. — Ви доросла.

Голодна і знесилена, Таня йшла з роботи в гуртожиток, і раптом їй спало на думку: треба позбутися дитини, тоді все буде добре. Вона пришвидшила ходу і за кілька хвилин уже стояла на трамвайній зупинці. А за півгодини вона сиділа біля кабінету гінеколога

Жовта преса» писала, що Золоте — це

вона покохала його так сильно, як тільки могло її серце. Йо

Вона сіла в авто і зняла взуття. В

— Ви не виспались? Нічого страшного, сонце зд