Роман "Лист Софії" потрапив в мої руки випадково. Я довго роздумувала, що можна почитати після Івана Тургенева і мій вибір, чудом невідомим для мене, опинився на цій книзі. Чесно кажучи, я привикла довіряти обкладинці книги та назві, тобто якщо мене щось з переліченого зацікавило, то я берусь за читання. Над цим романом я роздумувала, оскільки ні назва мене не захопила, ні зелений фон обкладинки, лише зображена золотоволоса дівчина у жовтогарячому платті привабила, оскільки можна було здогадатися, що роман буде історичний, події розвиватимуться у 19 ст. Я не помилилась.
Головна героїня Софія, красива, добродушна, грамотна 17-річна дівчина, але, на жаль, без приданого та осиротівша. Не маючи посагу та належного походження, їй можна було надіятись на заміжя із небагатим купцем, чи міщанином, але не з чоловіком дворянського роду.Все-таки доля усміхнулась дівчині, і вона познайомилась із Юрієм, знатним дворянином, який запропонував їй руку та серце, незважаючи на те, що мати Софії була кріпачкою. Молодим залишалося лише розповісти про новину рідним, та отримавши благословення, повінчатися. З рідних у Софії була тітка Домна Гаврилівна, яка опікувалася племінницею після смерті батька дівчини, а в Юрія - мати. Поки майбутня наречена раділа щастю, були й інші люди, яким звістка вкрай не сподобалась, і вони вирішили перешкодити весіллю. Завдяки Данилу, якому вдалось спокусити невинну дівчину та виграти парі, закохана пара розлучилась. Після такого випадку, репутація Софії погіршилась, і щоб якось заладити та владнати долю дівчини, тітка вирішила шукати нареченого у Москві, але тут наступала війна на чолі з Наполеоном...
Софії прийдеться зустрітися очима з самою смертю та страхом, подолати безліч негараздів, але чи зуміє Юрій пробачити нещодавну кохану? А що трапиться з спокусноком Данилом? Адже Софія після того, як дізналась, що її використали, побажала бравому гусару смерті на війні. І що за листи, які змінять долю дівчини?
Прочитавши книгу, я вимушена сказати, що, мабуть, це більше жіночий роман. Книга чимось нагадує "Війну та мир" Л. Толстого та "Каву в тональності кардамону" Наталії Гурницької. Сюжет цікавий, особисто мене захопив, я щиро переживала за головну героїню, раділа її успіхам та співчувала її горю. Про письменницю вперше почула, як виявилось вона з України, хоча спочатку була думка, що російська авторка, адже книга написана російською. Але познайовшись з книгою та прочитавши декілька сторінок, зрозуміла, що наша письменниця. Чесно кажучи, не знаю чому я дійшла до такого висновку, можливо, через те, що сама мова Олександри Девіль не є чисто російською, та й сюжет спочатку розвивався в Харківській губернії.
Хочу висловити слова подяки письменниці, завдяки якій я більше ознайомилась з історією, а саме з Наполеонівським походом на Москву, і тепер в мене хоч якесь склалось враження від французького імператора, з яким я заледве була знайома під час читання "Війни та миру" Толстого. Сподобалось, що авторка старалась своїм героям давати імена, які були популярні в даний період. Попри видуманих персонажів траплялись й історичні постаті, такі як Кутузов, цар Олександ І, Каразін, Наполеон, Стендаль та інші.
А тепер щодо, самого аналізу та моралі книжки. Я виділила, що основною темою роману було те, що якщо людям суджено бути разом, попри усі лиха та негаразди, доля їх зведе разом. Над книгою можна багато про що помислити, тому усім дівчатам я раджу її прочитати.