Отзыв на книгу «Син начальника сиріт»

Хто там проти заборони комуністичної партії? Прочитайте цю книгу. Як тоталітарний режим може взяти за горло кожну людину в країні, а ракова пухлина комунізму пускає метастази в кожну душу, в кожну особистість.
Лише уявіть собі, з нами на одній планеті існує країна, де люди не знають, що таке Фейсбук та Інстаграм, де за псування портретів перших осіб країни можуть відправити в трудовий табір. Країна, де туристи знаходяться під постійним наглядом спецслужб. Там шанують вождя, готуються до війни з Америкою та «вірять», що вони – найщасливіші люди на Землі.
В минулому місяці я прочитала книгу Б. Демік «Повсякденне життя в Північній Кореї, котра занурила мене в океан інформації про життя в найзакритішої країні світу. Хочете приблизно дізнатися, в якій атмосфері жили наші батьки? Погугліть про життя в Північній Кореї.
Новинка від книжкового клубу привабила мене саме тематикою. Книга складна, я читала її, потім відкладала, потім знову читала, але покинути її неможливо. Вона заглиблюється в психологію людини з маси, занурює читача в цю дивну країну та розповідає на прикладі кількох доль просто складнощі життя там. Книга відзначена Пулітцерівською премією, а це вам не просто так.
В центрі уваги – життя одного корейця, одного з мільйонів. Через його долю ми бачимо життя в країні, погляди людей, їхні боязкі переконання, а навколо нього: деталі з побуту, звичайні розмови та замальовки, котрі створюють в читача повну картину життя ТАМ. Яскраво прописано конфлікт Америка/Північна Корея, дає чимало матеріалу для роздумів та порівняння відносин Україна-Росія-Америка. Подібні розмови чути і в нас чи не щодня!